Брюссель чекатиме до травня

Європейський парламент налаштований на підписання Угоди про асоціацію України з ЄС

Необхідність термінових дебатів з українського питання, які були внесені в останній момент у порядок денний чергової сесії Європарламенту, що завершилася учора в Страсбурзі, була спричинена новиною про позбавлення депутатського мандата Сергія Власенка. Відверто кажучи, заяви та коментарі з приводу цієї події окремих євродепутатів напередодні дебатів викликали побоювання за майбутнє асоціації.

Ніч у парламенті

Розгляд українського питання було призначено на дев’яту вечора, у довгих безлюдних коридорах Європарламенту в цю пізню годину вже приглушили світло. Висловити своє ставлення до євроінтеграційних намірів України прийшло кілька десятків парламентаріїв і Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле.

Вже після перших виступів з місць стало зрозуміло, що в Європарламенті не збираються «поховати» Угоду про асоціацію з Україною. Двохвилинні промови польських парламентаріїв Павела Коваля, Яцека Протасевича, Павела Залевського (яким, мабуть, уже пора вручати державні нагороди за послідовне відстоювання інтересів України в ЄС) переконували присутніх: євроінтеграція — пріоритет української влади і самих українців, і ЄС не повинен позбавляти їх шансу. Проте слова «вибіркове правосуддя», прізвища «Тимошенко, Луценко, Власенко» часто лунали в залі різними мовами країн-членів ЄС.

— Чим ближче ми підходимо до підписання Угоди про асоціацію, тим важче стає робити останні невеликі, але вирішальні кроки назустріч, — констатував болгарський депутат Крістіан Вігенін. — Але я закликаю своїх колег з Верховної Ради: замисліться, яке майбутнє ви будуєте для своїх виборців, а у своїх колег із Європарламенту прошу: не створюйте політичної напруги і шукайте конструктивний компроміс.

Німецький депутат Міхаель Галер кілька разів брав слово і вказував на те, що Київ нещирий у своїх заявах про відданість принципам євроінтеграції. На його думку, правильні слова від українських посадовців лунають лише під час офіційних зустрічей. «Але не встигаємо ми приїхати додому, як у Києві знову запускають радянський механізм юридичної системи», — обурювався він.

Польський депутат Марек Мігальський заявив, що ще кілька років тому Євросоюз порівнював Україну з Грузією, і Київ міг би пишатися цим порівнянням. «Але тепер ми дедалі частіше порівнюємо її з Білоруссю і Росією, і ніхто не знає, як ситуація розвиватиметься далі», — сказав депутат. На його думку, Євросоюз зробить велику помилку, якщо втратить шанс зближення з Україною.

Угода без додаткових умов

Ще категоричнішим у своїй позиції був румунський депутат Адріан Северин. Він вважає, що Угода про асоціацію з Україною — готовий документ, в якому вже зафіксовано усі домовленості між сторонами, тому висування додаткових умов для її підписання — нонсенс у міжнародній договірній практиці. «ЄС не повинен займатися виправлянням помилок невдалого урядового менеджменту в Україні. Адже ми не хочемо, щоб тим часом Україна підписала іншу угоду з іншим партнером, який не поділяє європейських цінностей?» — запитав присутніх Адріан Северин. Його підтримав словацький депутат Едуард Кукан, який наголосив, що ЄС не може дозволити, щоб Україна продовжувала залишатися на перехресті. «Ми повинні зробити все можливе, аби угода була підписана вже цього року», — сказав він.

Ефектним завершенням дебатів, які тривали близько години, став виступ Штефана Фюле. Він не був обмежений регламентом, тому говорив «без папірця», і окремі моменти його виступу справді зачіпали за живе. «Ми сьогодні багато говорили про вибіркове правосуддя, але я не хочу, щоб хтось подумав, ніби це єдина річ, яка сьогодні визначає наші відносини з Україною, — сказав Єврокомісар. — Нещодавній саміт у Брюсселі підтвердив, що наразі не існує практично жодної сфери співробітництва, за якою ми не співпрацювали б з Україною». За його словами, ЄС не збирається відкладати Угоду про асоціацію. «Ми лише говоримо про виконання тих умов, які створять належні рамки й атмосферу для її підписання», — наголосив він. Штефан Фюле спробував пояснити присутнім, чому євроінтеграційні процеси в Україні відбуваються інакше, ніж, наприклад, у Польщі чи Чехії. «Процес трансформації країн соцтабору був іншим, бо ці країни бачили світло в кінці тунелю — членство в НАТО та ЄС, їх було легше переконати в необхідності провести реформи, які приведуть до конкретної мети, — розповів Єврокомісар. — І я хочу, щоб ви розуміли ту різницю між країнами, які були у соціалістичному таборі і в Радянському Союзі». Проте наприкінці свого виступу Штефан Фюле твердо заявив, що ЄС чекає від Києва виконання всіх узгоджених пунктів, оскільки Євросоюз не збирається робити компромісів зі своїх цінностей і принципів.

Відповідь євроскептикам

Представник України при ЄС Костянтин Єлісеєв, який був присутній на дебатах, назвав їх тональність позитивною і конструктивною.