Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
РОУД-ШОУ
Бізнесменам Європи уже розповіли про наші інвестможливості та нацпроекти, на черзі — Азія, Америка і Близький Схід
— Щойно фінішувало європейське турне з презентації інвестможливостей України, як починається нове — азійське. Не хочеться забігати наперед, але результатом першого ми задоволені— ділиться з «УК» враженнями від початку роуд-шоу директор департаменту міжнародного співробітництва Держінвестпроекту Ігор Жовква. — У Парижі потенційні інвестори цікавилися концесійною дорогою та енергопроектами. Там ми підписали меморандум про співпрацю за двома проектами із французьким банком Lazard Freres і провели аж сім двосторонніх зустрічей. Що це за проекти, поки що не скажу, бо підписано угоду про конфіденційність. Думаю, незабаром самі все дізнаєтеся. У Мюнхені наголос робили на сміттєпереробці, автозапчастинах, ІТ-індустрії. До речі, там до нас підходили представники компаній ВMW, ВАSF і кількох земельних банків, які уточнювали деякі питання виходу на наш ринок. Поляків та італійців цікавили наш агропром, інфраструктурні й енергоощадні проекти. А російський Газпромбанк зупинив свій вибір на можливості фінансування в LNG-термінал і Кільцеву дорогу в м. Києві.
Інтерес до землі зростає
— Про землю запитували майже всюди, — додає І. Жовква. — Інвесторів цікавив як ринок землі, так і проекти, дрібніші за національні. Від азійського турне очікуємо підписання кількох солідних угод, зокрема у Пекіні. А в Сеулі місяць тому вже підписали меморандум про співпрацю з Korea Gas Company (найбільшим трейдером LNG-газу у світі). До речі, це результат торішнього роуд-шоу. Великі надії покладаємо й на презентацію в Сингапурі, яка проходитиме в рамках саміту бізнес-лідерів Азії.
На запитання «УК», яких результатів очікує Держінвестпроект від цьогорічного роуд-шоу і скільки грошей планує залучити під реалізацію нацпроектів, І. Жовква зауважив, що вирахувати це неможливо. Адже ніхто не знає, чи переросте знайомство з Україною у якісь відносини. Водночас, як показує досвід торішнього роуд-шоу, це стається у 80% випадків двосторонніх переговорів. Тоді до Держ?інвестпроекту надійшло понад 150 пропозицій щодо партнерства в реалізації нацпроектів. Зокрема від компаній Invenergy, Samsung, Enagas, River Basin Energy Inc (енергетика), Greentech overseas development fund (будівництво сміттєпереробних заводів), Velti PLC (комунікації), кувейтська компанія National Cleaning Corporation і WJ Holding (агросектор), China Gezghouba Group Company (будівництво інфраструктурних проектів).
Натомість голова Держінвестпроекту Владислав Каськів не такий скромний. За його прогнозами, до кінця року в економіку України може зайти $7,3 млрд інвестицій. «За перше півріччя 2012-го маємо $3,2 млрд дол., — зауважив він, — а це на тлі попередніх періодів непогано».
Рішення за Азербайджаном
Якщо ж говорити про реалізацію інвестпроектів, то один із них — будівництво LNG-термінала з приймання скрапленого природного газу на Чорноморському узбережжі — розпочнеться вже 15 листопада плюс-мінус два дні, уточнює В. Каськів. Тоді ж потенційні учасники підпишуть усі необхідні документи. Доки тривають переговори, склад консорціуму учасників конфіденційний, як і те, чиєю буде плавуча платформа для приймання газу. Є ймовірність, що її орендуватимуть до завершення будівництва LNG-термінала на березі.
Планується, що перший газ за цим проектом Україна отримає вже на початку 2015 року. За цей час треба побудувати необхідну інфраструктуру: поглибити дно, створити портову інфраструктуру, звести трубопровід, який з’єднає термінал із магістральними трубопроводами України.
За словами голови Держ?інвестпроекту, очікується, що на першому етапі через плавучу платформу Україна отримуватиме до 5 млрд куб. м газу, а на другому — до 10 млрд. «Цей проект реалізовується, щоб насамперед зменшити залежність від Росії, і ми не приховуємо, що у нас такий проект є. Стратегія будь-якої країни — диверсифікувати постачальників», — сказав В. Каськів, додавши, що Україна веде переговори з різними потенційними постачальниками скрапленого газу — Азербайджаном, Катаром, Алжиром та іншими країнами.
ДОВІДКА «УК»
