про зобов'язання вчинити певні дії - Київський апеляційний адміністративний суд - Петрик І.Й.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3495/11 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

УХВАЛА

Іменем України

"02" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівПетрика І.Й., Борисюк Л.П., Собків Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію у відповідача та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Всупереч ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, колегія суддів вважає, що відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 зазначеного Закону.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія -це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку, чи визнання її інвалідом.

З вищезазначеної норми вбачається, що пенсія є періодичною виплатою, здійснюється на постійній основі, а, отже, її виплата не може бути обмежена конкретною датою.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача, не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає..

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.