Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/1842/14 Справа № 201/12744/13 Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Єлізаренко І.А.Категорія 57
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Гайдук В.І., Ремеза В.А.,
при секретарі - Сінченко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду мДніпропетровська від 27 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради про зобов»язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Дніпропетровської міської ради про зобов»язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися,
позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року його батько - ОСОБА_3 та члени його сім»ї отримали в користування квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Він постійно проживав з батьком за вказаною адресою.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2012 року, яке набрало законної сили, було визнано за ним право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та зобов»язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в м. Дніпропетровську зареєструвати його за вищевказаною адресою. Станом на 17 лютого 2012 року за ним право власності на нерухоме майно не зареєстроване. Відповідно довідки КЖЕП №8 заборгованості позивач по квартплаті та комунальним платежам не має. На даний час він не може реалізувати своє право щодо приватизації квартири, в якій проживає 28 років, тому просить суд зобов»язати виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради видати йому ордер на АДРЕСА_1
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Зобов»язано виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради видати ОСОБА_2 ордер на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2014 року виправлено описку в рішенні суду (а.с.58).
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2014 року вирішено питання щодо судових витрат (а.с.59).
В апеляційній скарзі Дніпропетровська міська рада просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи Дніпропетровським відділенням Придніпровської залізниці батьку позивача - ОСОБА_4 у 1984 році було виділено квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).
В подальшому залізниця своїм листом від 30 квітня 2002 року повідомила ОСОБА_4 про те, що не заперечує проти закріплення права користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1 за сином ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та онуком ОСОБА_2 і звернеться з проханням щодо прописки до Жовтневого райвиконкому (а.с.8).
ОСОБА_3 помер 09 травня 2010 року (а.с.10).
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 серпня 2012 року, яке набрало законної сили, визнано за позивачем ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та зобов»язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в м. Дніпропетровську зареєструвати ОСОБА_2 за вищевказаною адресою (а.с.13).
З 28 вересня 2012 року позивач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, ОСОБА_2 посилався на те, що він не може реалізувати своє право щодо приватизації квартири, в якій проживає 28 років (а.с.25, 26).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що факт користування позивача спірною квартирою знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позовні вимоги позивача про зобов»язання відповідача видати йому ордеру на квартиру підлягають задоволенню, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через порушення норм матеріального права, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Згідно ч.1 ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
У відповідності до ч.2 ст.58 ЖК України ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивач тривалий час проживає у зазначеній вище квартирі.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 серпня 2012 року, яке набрало законної сили, за позивачем визнано право користування АДРЕСА_1 та цим рішенням суду встановлено, що позивач ОСОБА_2 постійно проживає у зазначеній вище квартирі з 1984 року.
Тобто, жиле приміщення, на яке позивач просить зобов»язати відповідача видати йому ордер, фактично не є вільним жилим приміщенням.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга Дніпропетровської міської ради підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради про зобов»язання вчинити певні дії - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради про зобов»язання вчинити певні дії - відмовити.
Додаткове рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 січня 2014 року - скасувати.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
