ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 1424/1298/2012
Провадження № 1-н/1424/6/2012
15 вересня 2012 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого -судді Франчук О. Д.
при секретарі - Коршак О.В.
за участю прокурора - Кравченка К.І.
захисника - ОСОБА_1
представника служби у справах дітей
Южноукраїнської міської ради -Шекерської А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області постанову про закриття кримінальної справи та застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Южноукраїнська Миколаївської області, українця, громадянина України, з початковою загальною освітою, учня 7-А класу ЗОСШ № 2 м.Южноукраїнська індивідуальної форми навчання, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
В С Т А Н О В И В:
16 січня 2012 року в період часу з 14.00 год. до 16.00 год. неповнолітній ОСОБА_3, знаходячись в гостях у неповнолітнього ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_2, маючи протиправний умисел на викрадення чужого майна, скориставшись тим, що на нього ніхто не звертає увагу, таємно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Самсунг С3050» ІМЕІ НОМЕР_2 вартістю 519 грн. 48 коп., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Life» № НОМЕР_1 вартістю 15 грн., з підвіконника кімнати та поклав його у правий рукав одягненої на ньому кофти, а потім переклав до лівої кишені одягнених на ньому штанів і вийшов з квартири, розпорядившись у подальшому викраденим майном за власним розсудом, залишивши собі на користування разом з сім-картою. Таким чином ОСОБА_3 завдав власнику викраденого мобільного телефону ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 534 грн. 48 коп..
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 вину визнав та пояснив, що 16 січня 2012 року приблизно до обіду, точного часу він не пам'ятає, він йшов на урок до школи. Підійшовши до школи, він зустрів свого однокласника ОСОБА_4, який попросив його допомогти йому скинути ігри з Інтернету. Після чого вони пішли до ОСОБА_4 додому, а саме до квартири АДРЕСА_2. Зайшовши до кімнати ОСОБА_4, він сів за комп'ютер та почав скачувати ігри, після чого пішов додому, щоб занести свій рюкзак. Через годину, коли він повернувся до ОСОБА_4 додому, та зайшовши до кімнати ОСОБА_4, він побачив, що на підвіконні лежить мобільний телефон «Самсунг», чорно-білого кольору. Через деякий час ОСОБА_4 сказав, що скоро прийде його сестра, і сів за комп'ютер, а він став позаду нього. В той час у нього виник умисел заволодіти мобільним телефоном. Побачивши, що ОСОБА_4 не звертає на нього уваги, він тихенько відійшов від нього і викрав мобільний телефон, який лежав на підвіконні, поклавши його в правий рукав, одягненої на ньому кофти. Після чого він сказав ОСОБА_4, що буде вже йти додому. Перед виходом він переклав телефон у ліву кишеню своїх штанів. На вулиці він роздивився телефон та побачив, що в ньому була сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф». Телефон він вимкнув, а сім-карту вийняв з нього, поклавши їх до кишені штанів. Ввечері він зрозумів, що все одно дізнаються хто викрав телефон, а тому вирішив не йти додому та переночував у свого товариша ОСОБА_6. 17 січня зранку він пішов до школи, щоб сказати вчительці, що його не буде на заняттях. В цей час його зустріли вчителі і він вирішив втекти від них і направився до чорного виходу, де його затримали соціальний педагог та працівник міліції. В кабінеті соціального педагога він добровільно видав викрадений ним мобільний телефон разом з сім-картою. У вчиненому щиро кається.
З оголошених в судовому засіданні показів неповнолітнього ОСОБА_4 (а.с. 29), слідує, що 16 січня 2012 року приблизно після обіду, він вийшов зі школи, де зустрів ОСОБА_3, якому запропонував піти до нього додому та пограти на комп'ютері. Вони грали на комп'ютері приблизно 2 години, після чого ОСОБА_3 сказав, що йому терміново потрібно кудись йти та пішов. Приблизно о 18-й годині додому прийшла його мама ОСОБА_5 та коли зайшла до кімнати, то запитала де її мобільний телефон. Він відповів, що повинен бути на підвіконні в його кімнаті, але його там не було. Потім він розповів матері, що в їхній квартирі був ОСОБА_3, після чого мама зрозуміла, що мобільний телефон викрав ОСОБА_3.
Законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 суду пояснила, що її син навчається індивідуально вже два роки, так як в школі він навчатися не може в зв'язку з розладом дисципліни, що стало підставою для його обліку у лікаря-психіатра. 16.01.2012 року о 10-й годині вона відправила сина на індивідуальні заняття до ЗОСШ № 2 м. Южноукраїнська. Приблизно через 1 год. 30 хв. ОСОБА_3 повернувся додому, залишив рюкзак та пішов гуляти. О 18-й годині їй зателефонувала ОСОБА_5 та запитала де знаходиться ОСОБА_3, на що вона відповіла, що його не має вдома. ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_3 був у неї в квартирі і викрав її мобільний телефон. Через деякий час остання прийшла до них додому, так як не повірила, що ОСОБА_3 не має вдома. Вони домовились, що ОСОБА_5 не буде писати заяву до міліції, а вона поверне телефон, або поверне гроші. Не дочекавшись сина, вночі, вона звернулася до міліції. 17.01.2012 року приблизно о 09.00 год. їй зателефонувала ОСОБА_8 та повідомила, що її син заходить до школи. Після чого вона відразу зателефонувала працівникам міліції та почала збиратися до школи. Прийшовши до школи, в кабінеті соціального педагога вона побачила ОСОБА_3, де в її присутності останній признався, що викрав з квартири ОСОБА_5 мобільний телефон та добровільно видав його.
Представник служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області суду пояснила, що неповнолітній ОСОБА_3 з 06.02.2012 року перебуває на обліку у служби у справах дітей, в школі навчається на індивідуальній формі. Раніше неодноразово потряплав в поле зору міліції за вчинення дрібного хуліганства, бійки, але це перший випадок, коли справа дійшла до суду.
З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_9 (а.с. 67), начальника ВКМСД Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, вбачається, що 16.01.2012 року надійшла інформація про те, що зникла дитина, а саме ОСОБА_3, який раніше неодноразово потрапляв в поле зору міліції за систематичні вчинення дрібного хуліганства, бійки та втечі з дому, та який перебуває на внутрішньо-шкільному обліку у «групі ризику». 16.01.2012 року він відразу поїхав до ЗОСШ № 2 м. Южноукраїнська, де дізнався про те, що ОСОБА_3 втік з дому, так як перебуваючи вдома у родини ОСОБА_5, викрав належний ОСОБА_5 мобільний телефон. Того дня вони його не знайшли. 17.01.2012 року він знаходився в школі, де опитував учнів. Приблизно о 13.00 год., як тільки він відійшов від школи, йому зателефонувала соціальний педагог та повідомила, що вона бачила ОСОБА_3 на території школи. Він одразу повернувся до школи, де разом з соціальним педагогом затримали неповнолітнього ОСОБА_3. Перебуваючи в кабінеті соціального педагога, останній зізнався у скоєнні ним крадіжки мобільного телефону та добровільно видав телефон.
З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_10, соціального педагога ЗОСШ № 2 м. Южноукраїнська (а.с. 66), вбачається, що 17.01.2012 року вона знаходилась на робочому місці, коли на її мобільний телефон зателефонували, але хто, вона вже не пам'ятає, можливо мама ОСОБА_3 - ОСОБА_7, або начальник ВКМСД ОСОБА_9 та повідомили, що неповнолітній ОСОБА_3 втік з дому. В той час до школи прийшов ОСОБА_9, з яким вони опитали однокласників ОСОБА_3, чи не бачили вони останнього. Через деякий час вона побачила ОСОБА_3 на території школи і відразу зателефонувала ОСОБА_9, з яким і затримала останнього. Перебуваючи в її кабінеті, ОСОБА_3 зізнався у скоєнні ним крадіжки мобільного телефону та добровільно видав телефон.
Відповідно до протоколу огляду предмету від 17.01.2012 року (а.с. 4), оглянуто мобільний телефон марки «Самсунг С3050» ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Life» № НОМЕР_1, який добровільно видав ОСОБА_3 в кабінеті соціального педагога ЗОСШ № 2 м. Южноукраїнська.
Відповідно до висновку експерта № 58 від 23.04.2012 року (а.с. 45-49), залишкова вартість мобільного телефону «Самсунг С3050» ІМЕІ НОМЕР_2 з урахуванням зносу, станом на 16.01.2012 року становила 519,48 грн..
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неповнолітній ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Як вбачається із копії свідоцтва про народження (а.с. 70), ОСОБА_3 на час вчинення інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння не досягнув віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст. 97 КК України до особи, яка до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього кодексу може бути застосовано примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи думку прокурора, особи, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, захисника, представника служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради, те, що ОСОБА_3 на момент скоєння злочину не досягнув віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, а також з урахуванням його особи, те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, в скоєнні суспільно-небезпечного діяння останній щиро розкаявся, суд вважає за необхідне згідно до ст. 105 КК України застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері, що є достатнім для перевиховання неповнолітнього та попередження його протиправної поведінки в майбутньому.
На підставі наведеного та керуючись ст. 22, ст. 97, ст. 105 КК України, ст.ст. 447, 448 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру та до досягнення ним повноліття передати під нагляд матері ОСОБА_7.
Речовий доказ - мобільний телефон «Самсунг С3050» ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Life» № НОМЕР_1 (а.с. 30) - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_5.
На постанову може бути подана апеляція в Апеляційний суд Миколаївської області, протягом 15 діб, через Южноукраїнський міський суд, з моменту проголошення, всіма учасниками процесу.
Суддя Южноукраїнського міського суду О. Д. Франчук