Справа № Провадження №22-ц-6171/12 22-ц/1090/8697/12 Головуючий у І інстанціїТандир О.В.Категорія21Доповідач у 2 інстанції Малород05.12.2012 ____________________________________________________________________________________
УХВАЛА
Іменем України
04 грудня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого: Поліщука М.А.,
суддів: Малорода О.І., Березовенко Р.В.,
при секретарі: Лопатюк В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, який мотивував тим, що між ним та відповідачем 30 червня 2009 року було укладено договір іпотеки земельної ділянки для забезпечення виконання зобов'язань позивача за рамковою угодою про надання кредиту в розмірі 3 000 000 (три мільйони) доларів США відповідно до договору від 7 травня 2008 року. 01 лютого 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на земельну ділянку, яка належить йому на праві приватної власності. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням законодавства, оскільки на даний час існує спір з приводу заборгованості за вказаним кредитним договором, він не отримував повідомлення про заборгованість, а сам борг не є безспірним.
Просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Судові витрати покласти на відповідача.
Мотивує свої вимоги тим, що суд при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вважає, що судом не враховано той факт, що він не отримував від нотаріуса належним чином оформленого повідомлення, ні від відповідача письмової вимоги щодо усунення порушень, а також те, що про звернення стягнення йому стало відомо лише після вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Апеляційну скаргу слід відхилити.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 травня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Рамкову угоду, відповідно до якої відповідач відкрив позивачу кредитну лінію у розмірі 3 000 000 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем 30 червня 2009 року було укладено договір іпотеки земельної ділянки площею 0,9801 га, що знаходиться на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області.
28 липня 2001 року відповідачем на адресу позивача та його поручителів була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі строком погашення зазначеної заборгованості протягом 5 днів з дати направлення вимоги.
23 грудня 2011 року відповідачем на адресу позивача листом зі зворотним повідомленням було надіслано повідомлення про порушення основного зобов'язання з вимогою погасити у 30-денний строк з дати пред'явлення вказаної вимоги. Вказане повідомлення отримане позивачем 26 грудня 2012 року.
Станом на 26 січня 2012 року вимогу про дострокове повернення не було виконано, заборгованість не була погашена.
30 січня 2012 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса і 01 лютого 2012 року нотаріусом було вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на земельну ділянку позивача.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач до заяви про вчинення виконавчого напису крім оригіналу договору іпотеки, укладеного між сторонами, додавав також розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором, виписки по особових рахунках позивача, які відображають рух коштів та платіжні документи, які підтверджують часткове погашення заборгованості позивачем.
Таким чином, у нотаріуса були наявні всі необхідні документи, передбачені ЗУ «Про нотаріат»та Постановою КМ України № 1172 для вчинення виконавчого напису та підтвердження безспірності заборгованості.
Судом вірно встановлено обставини справи, дано їм належну правову оцінку та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта про те, що він не отримував повідомлень та письмових вимог щодо усунення порушень, а також те, що про звернення стягнення йому стало відомо лише після вчинення виконавчого напису нотаріусом є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Інших доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга не містить.
Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ч. 1 ст. 308, 315 ЦПК України колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :