Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Справа № 1490/5624/12 14.01.2013 14.03.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-784/3722/13 Головуючий по 1 інстанції: Черенкова Н.П. Категорія 57 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Кутової Т.З.,
суддів - Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Дубовою К.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Дехтяренка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2012 року
за позовом
ОСОБА_4
Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» (надалі ПАТ «Український Інноваційний Банк»), приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за участю третьої особи - Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції
визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до АТ «Український Інноваційний Банк» (правонаступник ПАТ «Український Інноваційний Банк») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивач зазначав, що приватним нотаріусом ОСОБА_7 18 жовтня 2011 року було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Посилаючись на те, що вказаний напис вчинено з порушенням п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме нотаріус не переконався в безспірності заборгованості, банком не було направлено та він не отримував досудової письмової вимоги про усунення порушень за 30 днів до вчинення виконавчого напису, просив про задоволення його вимог.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 березня 2012 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2012 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів щодо вчинення виконавчого напису провадилися відповідно до закону, а подані нотаріусу всі необхідні документи підтверджують безспірну заборгованість.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом 8 серпня 2007 року між АТ «Український Інноваційний Банк» (правонаступник ПАТ «Український Інноваційний Банк») та ОСОБА_8 укладено кредитний договір за яким останній отримав кредит у розмірі 24 000 доларів США на строк до 6 серпня 2010 року зі сплатою 12,5% річних (а.с. 4-5).
З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання в той же день між АТ «Український Інноваційний Банк» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки за яким останній передав банку в іпотеку квартиру №108, загальної площею 90,6 20 кв.м., розташовану в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).
10 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_8 укладено додаткову угоду до кредитного договору відповідно до якої сплата за користування кредитом з 1 листопада 2008 року становить 16,5% річних (а.с.10).
У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову і їх вчиненні» роз'яснено, що при вирішені питання про обґрунтованість скарг суди мають виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи службової особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Порядок вчинення виконавчих написів визначається положеннями ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (зі змінами), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5 (надалі Інструкція), відповідно до яких, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості і для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, Законом України «Про іпотеку», а також постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року.
Відповідно до ч.4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
З матеріалів справи вбачається, що 22 червня 2009 року ПАТ «Інноваційний Український Банк» на адресу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було надіслано повідомлення про наявність станом на 22 червня 2009 року простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 667,00 доларів США, заборгованості за простроченими відсотками - 145,17 доларів США, заборгованості за простроченою щомісячною комісією - 160,83 грн. та про необхідність дострокового повернення всієї заборгованості по кредиту - 9 326, 00 доларів США, а також про те, що у випадку невиконання вимог банку у встановлений строк, банк має право згідно з законодавством на звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.63-64).
14 жовтня 2010 року ПАТ «Український інноваційний банк» звернулося до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису де зазначено, що станом на 16 вересня 2010 року заборгованість за кредитом договором складає 10 245,63 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 81 137,23 грн. з яких: 68 572,36 грн. - основний борг по кредиту; 2 534,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 710,12 грн. - пеня за прострочення сплати процентів; 7 746,17 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу; 1 573,88 грн. - прострочена комісія за супроводження кредиту (а.с.103-104).
18 жовтня 2010 року нотаріусом було вчинено виконавчий напис на звернення стягнення на майно передане в іпотеку задля погашення боргу по кредиту - 68 572,36 грн.; 2 534,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 710,12 грн. - пеня за прострочення сплати процентів; 7 746,17 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу; 1 573,88 грн. - прострочена комісія за супроводження кредиту; 1765 грн. - витрати за вчинення виконавчого напису, а всього 82 902, 23 грн. (а.с.126).
Відповідно до положень ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинно зазначатись суми, що підлягають стягненню.
Враховуючи те, що сума боргу, що зазначена у повідомлені надісланому на адресу боржника та іпотекодавця відрізняється від тієї суми, що зазначена у заяві про вчинення виконавчого напису та у виконавчому написі, то вказаний борг не можна вважати безспірним.
Крім того, з письмовою вимогою про усунення порушень кредитних зобов'язань на адресу боржника та іпотекодавця із зазначенням суми боргу станом на 16 вересня 2010 року відповідно до ч.4 п 283 Інструкції, ПАТ «Український інноваційний банк» не зверталося.
На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув належної уваги та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволенню позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частках з кожного судові витрати, а саме по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по 8,50 грн. державного мита.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 1849 від 18 жовтня 2010 року, вчинений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про звернення стягнення на квартиру № 108, розташовану в будинку АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» та приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 з кожного по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по 8,50 грн. державного мита.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча:
Судді:
