Справа № 2607/15135/12
Категорія 36
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідачів - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві, суд,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 1/3 частини витрат на похорони спадкодавця, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві.
Представник відповідачів в судовому засіданні просить суд прийняти зазначену зустрічну позовну заяву до спільного розгляду із первісним позовом мотивуючи тим, що вони є взаємопов'язаними і їх спільний розгляд є доцільним.
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечують проти прийняття зазначеної зустрічної позовної заяви.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд вважає за можливе слухати справу за відсутності представника третьої особи відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 1/3 частини витрат на похорони спадкодавця, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві до спільного розгляду із первісним позовом, виходячи з наступних підстав.
Так стаття 31 ЦПК України визначає, що сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Крім того згідно ст. 123 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
При аналізі зазначених норм процесуального Закону вбачається, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови є взаємопов'язаними і спільний їх розгляд є доцільним, а саме зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, яка розглядається в даному судовому засіданні, предметом її розгляду є визнання права власності на спадкове майно, а саме на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1, яка залишилися після смерті ОСОБА_7.
Зі змісту поданої до суду зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що її предметом є стягнення з ОСОБА_3, як із спадкоємця, 1/3 частини витрат на похорони спадкодавця (ОСОБА_7).
Відповідачі звертаючись із зазначеною зустрічною позовною заявою до позивача посилаються на ст. 1232 ЦК України, яка визначає, що спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Зі змісту статті 1222 ЦК України вбачається, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Дослідивши в сукупності надані докази та здійснивши системний аналіз вищезазначених норм матеріального права та інших норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позов дійсно є взаємопов»язаними між собою, оскільки вони виникають із одних правовідносин (спадкових), а тому прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним є доцільним і їх спільний розгляд не буде ускладнювати вирішення справи по суті та сприятиме ухваленню законного і обгрунтованого рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЦПК України, вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 1216, 1222, 1232 ЦК України, керуючись ст.ст. 27, 31, 123 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Об'єднати в одне провадження позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві та зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 1/3 частини витрат на похорони спадкодавця, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві, присвоївши їм спільний № 2607/15135/12.
Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надати до суду оригінал зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами та її копії з додатками для відповідача та третьої особи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України.
СуддяВ. С. Декаленко