Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - Київський апеляційний адміністративний суд - Кучма А.Ю.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13045/11 Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко О.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 15.12.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

21.09.2011 позивач звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними щодо перерахунку та виплати недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити вищевказану допомогу за 2011 рік.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 15.12.2011 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплати одноразової компенсації позивачу як особі постраждалій внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Крім того, закріплення у статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідного положення, яким передбачено, що порядок обчислення одноразової компенсації особам постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції визначається Кабінетом Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України має визначати зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

Зі змісту ст. 159 КАСУ України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області - залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 15.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.