про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - Київський апеляційний адміністративний суд - Маслій В.І.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-870/11 Головуючий у 1-й інстанції: Корбут В.М.

Суддя-доповідач: Маслій В.І.

УХВАЛА

Іменем України

"24" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.

Суддів: Старової Н.Е., Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 18 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду першої інстанції від 18.01.2011 року позов задоволено частково. Суд зобов'язав відповідача провести перерахунок та проводити виплату пенсії та доплати до пенсії відповідно до вимог ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що виплати здійснювалися правомірно відповідно до вимог постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року та постанови КМУ від № 1 від 03.01.2002 року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одна мінімальна заробітна плата.

Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та постановою КМУ від № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Крім того, відповідно до ч. 2 статті 46 Конституції України -право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Виходячи з тлумачення зазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що непередбаченість в бюджеті України коштів на здійснення вказаних виплат не може позбавити позивача права на їх отримання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на додаткову пенсію та доплату до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Що стосується відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплату до пенсії за період з 09.07.2007 року по 17.02.2010 року включно, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині, з огляду на наступне.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення його без розгляду, а не відмови у задоволенні позову.

Зважаючи на ту обставину, що позов було подано 18.08.2010 року, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 17.02.2010 року включно підлягають залишенню без розгляду, позовні вимоги, в межах строку звернення до суду, тобто за період з 18.02.2010 року - задоволенню.

Зважаючи на ту обставину, що позивачем дане рішення не оскаржувалося, а відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції фактично лише в частині задоволення позову, апеляційна інстанція, діючи в межах апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, позовні вимоги в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплату до пенсії за період з 09.07.2007 року по 17.02.2010 року включно підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду в цій частині -скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області - задовольнити частково.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 18 січня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплату до пенсії за період з 09.07.2007 року по 17.02.2010 року включно -скасувати, позов в цій частині -залишити без розгляду.

В решті постанову суду -залишити без змін

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.