Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2506/184/12 Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
10 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни ,-
встановив:
15 грудня 2011 року позивач звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період в межах строку позовної давності та по день порушення провадження у справі з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2012 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни задоволені частково, а саме: визнано дії відповідача щодо виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15 червня 2011 року по 22 липня 2011 року неправомірними; зобов»язано відповідача здійснити позивачці нарахування щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 15 червня 2011 року по 22 липня 2011 року і здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Чернігові подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.6 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Чернігові - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
