Про визнання дій неправомірними - Київський апеляційний адміністративний суд - Мєзєнцев Є.І.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 751/4440/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гордійко Ю.Г.

Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Мєзєнцева Є.І., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати незаконними дії територіального управління праці та соціального захисту населення щодо відмови в перерахуванні щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, який передбачений частиною 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стягнути щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2013 рік.

Постановою Новозаводського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2014 р. позов задоволено, визнано протиправними дії територіального управління праці та соціального захисту населення, зобов'язано здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до вимог частини 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, встановивши її розмір на рівні чотирьох мінімальних заробітних плат, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання вказаної допомоги відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з катастрофою на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із Чорнобильською катастрофою, виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Така редакція статті існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI.

Разом з тим, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що норми і положення, зокрема, статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».

Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі у 2013 році.

Таким чином, правові підстави для виплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2013 рік відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради задовольнити.

Скасувати постанову Новозаводського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2014 р. та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Є.І. Мєзєнцев

Суддя: В.В. Файдюк.

Суддя: Є.В. Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.