про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії - Житомирський апеляційний адміністративний суд - Мацький Є.М.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Поровський В.А.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" вересня 2012 р. Справа № 1702/6479/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "04" січня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду першої інстанції від 4.01.2012 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну грошову допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати за період з 12.02.2011р. по 04.01.2012р. з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Основні положення щодо реалізації, зокрема, конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII. Цим Законом передбачена щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, визначена статтею 37 Закону.

Приписами ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30% від мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства повинна здійснюватися виходячи з розмірів, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Розмір мінімальної заробітної плати встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" .

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок позивачу виплат, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в межах строку на звернення до суду за захистом порушеного права.

Однак, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що згідно з Прикінцевими положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" у 2012 році, зокрема, норми і положення статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

У світлі рішень Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).

За наведених обставин, суд першої інстанції, безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 починаючи з 01.01.2012 року по 04.01.2012р. , в зв'язку з чим постанова суду від 04.01.12 року підлягає зміні в частині зазначення періоду порушених прав позивача.

Відповідно до приписів ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст.197,198,201,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Володимрецького районного суду Рівненської області від 04.01.2012 року змінити, зобов'язавши Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну грошову допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати за період з 12.02.2011р. по 31.12.2011р. включно з урахуванням виплачених сум.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області вул.Соборна, 23,смт.Володимирець,Рівненська область,34300