про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «дитині війни» - Київський апеляційний адміністративний суд - Парінов А.Б.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6414/11 Головуючий у 1-й інстанції: Колодко Л.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 29 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «дитині війни», -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 29 серпня 2011 року позов задоволено за період з 01.10.2010 року по 18.06.2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та відповідно до ст. 6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабміну України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не в повному обсязі виконав покладений на нього обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід змінити, з огляду на те, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позову, проте не вирішив всіх позовних вимог, не прийнявши ніякого рішення в частині вимог позивача поза межами строку його звернення до суду та щодо виплати пенсії в майбутньому.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача в подальшому проводити перерахунок пенсії позивачу в подальшому, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про його задоволення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.

Згідно положень ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 01.01.2010 року по 01.07.2010 року слід залишити без розгляду.

Згідно з ст. ст. 198, 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо суд не вирішив всіх вимог або питань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1832, 197, 198, 203, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 29 серпня 2011 року змінити, доповнивши резолютивну частину постанови абзацом наступного змісту:

«Вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 за період 01.01.2010 року по 01.07.2010 року залишити без розгляду В іншій частині позову відмовити.

В іншій частині постанову Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 29 серпня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч.5 ст. 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.