Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Справа № 363/151/13-ц Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є.Провадження № 22-ц/780/4717/13 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С.Категорія 26 21.10.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
14 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Воробйової Н.С.
суддів: Березовенко Р.В., Верланова С.М.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 травня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідачка не виконує належним чином зобов'язань по поверненню отриманих грошових коштів, що є підставою для стягнення заборгованості, суми по відсотках та штрафу в загальному розмірі 6 441, 96 доларів США, що в еквіваленті становить 51 406 грн. 87 коп.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 215 ЦПК України, в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
По справі встановлено, що 10 вересня 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2905 дол.США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Свої зобов»язання по поверненню кредиту відповідачка належним чином не виконувала, у зв»язку з чим, станом на 29 лютого 2012 року має заборгованість на суму 6441,96 дол.США, яка складається:
- 2476 дол.США - заборгованість за кредитом;
- 3299,53 дол.США-заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 300 дол.США-заборгованість по комісії за користування кредитом;
- Штрафні санкції, встановлені у п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг : 62,66 дол.США , 303,78 дол.США 9( а.с.3-7, 13).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідачка ознайомлена з правилами та умовами надання банком банківських послуг і що вона знала про їх існування та те, що сторони домовилися про користування відповідачкою грошовими коштами саме на цих умовах, шляхом підписання відповідного договору. Крім того, банк не надав докази, що мав право проводити валютні операції.
Вважав також неналежним наданий позивачем доказ на підтвердження позову, а саме надану позивачем копію заяви клієнта ОСОБА_2про відкриття рахунку та надання банківських послуг, посилаючись на те, що окремі пункти документа є нечитабельними.
З такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, виходячи з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2007 року відповідно до договору бн ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2 950 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
З заяви, ОСОБА_2 на ім»я банку та підписаної власноручно встановлено, що остання ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами ПриватБанку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку, а також його місцезнаходження. (а.с. 65, 9).
Зазначала, «що я виражаю згоду з тим, що ця заява разом із Пам»яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між мною та Банком договір про надання банківських послуг. Я підтверджую, що вся надана мною інформація правильна. Зобов»язуюсь про всі зміни повідомляти в банк не пізніше 15 днів з моменту їх виконання» (а.с. 45-73).
Відповідно до положень ст..207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами.
З огляду на викладене, колегія вважає, що сторонами було дотримано вимоги ЦК України, договір було укладено у письмовій формі, сторони його скріпили підписами, чим підтвердили, що разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг він складає Кредитний договір, а відповідачка - згоду з його умовами.
Не можна також погодитися з висновком суду про те, що позивачем не надано доказів щодо дозволу надання кредитних коштів в іноземній валюті.
Даний висновок спростовується банківською ліцензією №22, дозволом №22-2 від 04.12.2001 року, додатком до дозволу №22-2 від 29.07.2003 року, банківською ліцензією №22, дозволом №22-2 та додатком до дозволу від 29.07.2009 року (а.с. 74-79).
За таких обставин, колегія вважає, що висновки суду не відповідають обставинам та матеріалам справи, а рішення суду - вимогам матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Рішення суду не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню, по справі слід ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 травня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 10.09.2007 року у розмірі 6 441, 96 дол. США, що за НБУ складає 51 406 (п'ятдесят одна тисяча чотириста шість) грн. 87 коп. та судовий збір у розмірі 846, 56 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді:
