про стягнення соціальних виплат - Київський апеляційний адміністративний суд - Парінов А.Б.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4287/11 Головуючий у 1-й інстанції: Мальцев Д.О.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

УХВАЛА

Іменем України

"01" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про стягнення соціальних виплат,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року позовні вимоги за період з 03.09.2009 року по 28.02.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції.

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити, позивач в апеляційній скарзі просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 8 ст. 1832 КАС України апеляційні скарги розглядаються в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на соціальні пільги (доплати) в розмірі, встановленому ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач має статус потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, є інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою та відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1-ї категорії, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 по 3-тій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідач здійснював позивачу зазначені виплати відповідно до постанов Кабміну України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено Законом є протиправними, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI.

На виконання вимог зазначеного Закону, 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№745 від 06.07.2011 року.

Посилання позивача на наявність підстав для поновлення строку для звернення до суду з даним позовом як на підставі для скасування постанови суду першої інстанції по суті справи не приймаються судом до уваги, оскільки вимоги позовної заяви за період з 03.09.2009 року по 28.02.2010 року залишено без розгляду ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.