Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/2966/13 Справа № 2/422/1395/12 Головуючий у 1 й інстанції - Залімська Н.В. Доповідач - Прозорова М.Л. Категорія 27
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Прозорової М.Л.,
суддів: Пономарь З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі: Грендач Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка" про визнання недійсним кредитного договору, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2009 року КС "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка", звернулася до ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог КС "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка" посилалася на те, що 16 травня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір та договір застави майна, згідно умов яких позивач надав відповідачу кредит у 12000 грн. терміном на 12 місяців по 16 травня 2009 року з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40% річних, а відповідач зобов'язалася їх прийняти, належним чином використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором.
Оскільки ОСОБА_2 свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 15 березня 2011 року склав 30620 грн., КС "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка" просила суд стягнути з відповідача на свою користь вказану суму та судові витрати.
ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, що згідно п.3.1. кредитного договору вона зобов'язалася щомісячно повертати 1000 грн. та сплачувати 400 грн. відсотків.
Проте, визначений у п.1.1.п.3.1 кредитного договору порядок повернення суперечить відсоткам, що визначені у п.1.1. кредитного договору.
Вважаючи, що кредитний договір було укладено внаслідок обману сторони договору щодо реальної відсоткової ставки за кредитним договором, ОСОБА_2 просила суд визнати кредитний договір № 5236 від 16 травня 2008 року, укладений між Кредитною спілкою "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка" та ОСОБА_2 - недійсним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка" заборгованість за кредитним договором у розмірі 30620 грн., судові витрати у розмірі 426,20 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Кредитної спілки "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка" про визнання недійсним кредитного договору № 5236 від 16.05.2008 року - відмовлено.
З таким рішенням ОСОБА_2 не погодилася і звернулася з апеляційною скаргою, в який ставить питання про скасування рішення суду та постанову нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства (а.с.88-89).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду - змінити у частині грошової суми за несвоєчасне погашення кредиту, зменшивши її з 14864 грн. до 1000 грн., у зв'язку з чим постановити нове рішення на підставі ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 травня 2008 року між КС "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 5236 та договір застави майна № 5236, згідно умов яких Кредитна спілка надала ОСОБА_2 кредит у сумі 12000 грн. терміном на 12 місяців з 16 травня 2008 року по 16 травня 2009 року з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40% річних, а відповідач зобов'язалася їх прийняти, належним чином використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором.
На час укладення договору ОСОБА_2 була згодна з цього умовами та взяла на себе відповідні зобов'язання добровільно.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 порушала взяти на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, станом на 15.03.2011 року виникла заборгованість у розмірі 30620 грн.
За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.ст. 1054,625,526,610,612,627,629 ЦК України, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості по сплаті кредиту в розмірі 8000 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 9056 грн., членського внеску в розмірі 100 грн. і суми внеску в додатковий капітал в розмірі 1200 грн., відмовивши у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору.
Що стосується суми відсотків за користування кредитом при несвоєчасному його поверненні відповідно до п 5.1 Договору в розмірі 14864 грн., то колегія суддів вважає, що у даної частині рішення підлягає зміні з наступних підстав.
Згідно п.5.1 Кредитного договору за несвоєчасне погашення щомісячної частини кредиту та відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитній спілці додатково відсотки за користування неповерненою сумою в розмірі: до 5 днів прострочки платежу - 0,3 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу; більше 5 днів - 1 % за кожний день за весь час прострочки платежу.
Колегія суддів вважає, що встановлений договором вид забезпечення виконання зобов'язання у вигляді додаткових відсотків за користування неповерненою сумою не відповідає змісту поняття та його правовій природі як грошової суми, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання.
В суді апеляційній інстанції представник позивача пояснив, що ця сума - штрафна санкція.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України)
Проте, враховуючи, що розмір неустойки значно перевищує розмір кредиту, виходячи з вимог частини 3 ст. 551 ЦК та принципів об'єктивності, реальності та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь КС "Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка" слід стягнути грошову суму за несовечасне погашення кредиту у розмірі 1000 грн., змінивши в цій частині рішення суду і частково задовольнивши апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2012 року змінити у частині грошової суми за несовечасне погашення кредиту, зменшивши її з 14864 грн. до 1000 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді:
