Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Справа № 215/3581/14-к
1-кп/215/393/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАїНИ
21.07.2014 року Тернівський районий суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді Демиденка Ю.Ю.
при секретарі Зоріній А.В.
за участю прокурора Карцивадзе Н.Т.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в м.Кривому Розі кримінальне провадження № 12014040760001165 щодо кримінального правопорушення відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, в шлюбі не перебуваючого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, -
за ст.164 ч.1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу № 2-2459 від 26.05.2010 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, був зобов`язаний виплачувати аліменти на утримання доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму доходу громадян, щомісячно, до повноліття дитини, на користь матері дитини - ОСОБА_3, починаючи стягнення з 23.03.2010 року.
З 01 жовтня 2013 року ОСОБА_1, діючи з метою невиконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини, незважаючи на неодноразові попередження державного виконавця про працевлаштування, необхідності виконання своїх обов'язків і можливості притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, у Тернівському районному Центрі зайнятості м. Кривого Рогу на обліку з працевлаштування не перебуває, аліменти не виплачував.
Згідно п. 10 ст. 74 Закону України « Про виконавче провадження» зі змінами від 09.03.2011 року розмір щомісячних виплат розраховувався державним виконавцем, виходячи із середнього розміру заробітної плати по даній місцевості. Період злісного ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів складає 7 місяців і 23 дні - з 01.10.2013 року по 23.05.2014 року.
Державним виконавцем ОСОБА_1 неодноразово попереджався про необхідність працевлаштування, виконання своїх обов'язків, а також про притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини. Однак, ОСОБА_1, належних висновків не зробив, на попередження державного виконавця не реагував, ніяких заходів, направлених на погашення заборгованості по виплаті аліментів не вживав та продовжував злісно ухилятись від сплати аліментів.
Ухилення ОСОБА_1 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини привело до утворення заборгованості по аліментах на адресу матері дитини - ОСОБА_3, яка станом на 23.05.2014 року - склала 13729,78 грн., що згідно Закону України "Про виконавче провадження" зі змінами від 04.11.2010 року перевищує суму сукупно нарахованих відповідних платежів за 6 місяців, яка за станом на 01.05.2014 року складає 5693,4 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений винуватим себе визнав повністю, підтвердив фактичні обставини обвинувачення в ухиленні від сплати аліментів. Пояснив, що з жовтня 2013 р. не працював, на обліку в центрі зайнятості не перебував. В червні та липні 2014 р. перерахував потерпілій 300 грн. в рахунок погашення заборгованості, зобов'язується працевлаштуватися.
Учасники судового процесу не заперечують визнати недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не має сумнівів у добровільності його позиції.
Судом роз'яснено обвинуваченому правила ст.349 ч.3-4 КПК України, про те, що в цьому разі він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає обвинуваченого винуватим в кримінальному правопорушенні за ст.164 ч. 1 КК України за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей / аліментів /.
Призначаючи покарання, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше не судимий, у скоєному злочині розкаявся. З урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім призначити покарання у вигляді обмеження волі, зі звільненням від покарання з іспитовим строком відповідно до ст.ст.75, 76 КК України.
Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити покарання за ст.164 ч.1 КК України - один рік обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 від покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, або роботи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку за виключенням підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися відповідно до положень ст.349 ч.3 КПК України.
СУДДЯ:
