Про скасування обтяження рухомого майна та ліквідації платників ОСОБА_3 - Окружний адміністративний суд міста Києва - Добрянська Я.І.

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2014 року № 826/18409/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 ОСОБА_2до відповідача 1Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвівідповідача 2Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києвітреті особиОСОБА_3 ОСОБА_4проскасування обтяження рухомого майна та ліквідації платників ОСОБА_3, ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідачів Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування обтяження рухомого майна та ліквідації платників ОСОБА_3, ОСОБА_4

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 р. позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була залишена без руху з підстав не надання позивачами до позовної заяви жодних доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, а саме в розмірі 68,82 грн. кожним позивачем.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 р. про залишення позовної заяви без руху, позивачам було надано час на усунення недоліків позовної заяви до 09.12.2013 р.

Так, 28.11.2013 р. позивачами до канцелярії суду було подано клопотання про долучення доказів до позовної заяви, разом із додатками, а саме - квитанціями (оригіналами та копіями) про сплату судового збору в розмірі 68,82 грн. кожним із позивачів.

Таким чином, позивачами, у встановлені судом строки, були усунуті недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 25.11.2013 р.

Зважаючи на усунення позивачами у встановлені судом строки недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18409/13-а, та призначено справу до судового розгляду на 28.01.2014 р.

В судовому засіданні 28.01.2014 р. позивачі заявлені у позовній заяві позовні вимоги підтримали повністю та просили суд:

- зобов'язати Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_2) про відсутність вказаних фізичних осіб-підприємців за зазначеним місцем проживання: АДРЕСА_1 з моменту реєстрації договору купівлі-продажу, тобто з 05.07.2006 року, з відповідним внесенням запису до реєстраційної справи, а також внести запис про відсутність телефонного зв'язку із зазначеними фізичними особами-підприємцями за телефоном 517-28-16.

- зобов'язати ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вчинити всі передбачені законодавством України заходи щодо здійснення ліквідації платників податків фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_3, і.п.н. НОМЕР_1; ОСОБА_4, і.п.н. НОМЕР_2;

- скасувати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис обтяження рухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 05.02.2009 р., реєстраційний номер: 8434249;

- визнати протиправним та скасувати Акт опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 року Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що оскільки особа боржник ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1), а також ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_2) за адресою: АДРЕСА_1 не проживають, що підтверджується довідками ЖБК «Арсеналець-20» форми 3а від 09.10.2013 року та довідками про вибуття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за іншою адресою від 30.06.2010 року, та крім того, зазначена квартира за адресою: АДРЕСА_1 була за договором купівлі-продажу № ВХС 495938, що зареєстрований в БТІ м. Києва за № д.213-118 (№ 407/30020/30370) від 05 липня 2006 року, продана ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, а відповідно і рухоме майно, що знаходиться в зазначеній квартирі, не належить боржнику ФОП ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1), а належить власнику квартири ОСОБА_1, що також підтверджує неправомірність дій відповідача 1 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо складення Акта опису № 101 від 05.02.2009 р. такого рухомого майна внаслідок наявності податкової заборгованості у ФОП ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1), який не є власником такої квартири, та внесення зазначених відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідач 1, відповідач 2 та треті особи в судове засідання 28.01.2014 р. не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Жодних письмових заперечень на позовну заяву, чи будь-яких заяв або клопотань з приводу даної справи № 826/18409/13-а від відповідачів Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві до канцелярії суду не надходило.

Судова кореспонденція, що скеровувалася на адресу третіх осіб, була повернута до суду з відміткою пошти «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Зважаючи на неприбуття всіх осіб, що беруть участь у справі, в судове засідання 28.01.2014 року, в даному випадку: відповідача 1, відповідача 2 та третіх осіб, які були повідомлені належним чином про слухання справи, суд, на підставі вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу № 826/18409/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в порядку письмового провадження відповідача 1 та відповідача 2 було належним чином повідомлено листом від 28.01.2014 р., який отриманий останніми відповідно повідомлень про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Однак, і станом на 13.02.2014 р. (тобто протягом майже трьох місяців з дня відкриття провадження у справі) жодних письмових заперечень на позовну заяву, чи будь-яких інших пояснень з приводу даного спору по справі № 826/118409/13-а від відповідача 1 та відповідача 2 до суду також не надходило.

Розглянувши подані позивачами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 30 червня 2006 р. позивач ОСОБА_1, що проживає зі своєю донькою ОСОБА_2, придбала у ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначений факт придбання ОСОБА_1 у ОСОБА_4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується договором купівлі-продажу № ВХС 495938, що зареєстрований в БТІ м. Києва за № д.213-118 (№ 407/30020/30370) від 05 липня 2006 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Так, в пункті 5 вищезазначеного Договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 продавець (ОСОБА_4) зазначає, що зазначена квартира до моменту укладання цього договору нікому іншому не продана, не подарована, не заставлена, не обміняна, не здана в оренду, під забороною (арештом) не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не передана, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України не має.

Також, в пункті 15 вказаного Договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 вказано зобов'язання продавця (ОСОБА_4) звільнити вказану в договорі квартиру до 07 липня 2006 року включно та знятися з реєстраційного обліку до 10 липня 2006 року.

Однак, 05.02.2009 року позивач ОСОБА_1 отримала Витяг № 22502903 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого вбачається, що за адресою належної їй на праві власності квартири (АДРЕСА_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець ОСОБА_3, та у зв'язку з невиконанням останнім його податкових зобов'язань, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було накладено обтяження рухомого майна за місцем реєстрації такої фізичної особи підприємця ОСОБА_3, згідно Акта опису № 101 від 05.02.2009 року.

Враховуючи зазначене, та не погоджуючись із такими діями відповідача 1 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо складення Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 року, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження рухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 05.02.2009 р., реєстраційний номер: 8434249, позивач ОСОБА_1 оскаржила зазначені дії (рішення) відповідача 1 в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва, відповідно до чого також просила суд зобов'язати відповідача 1 здійснити ліквідацію платників податків фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_3, і.п.н. НОМЕР_1, ОСОБА_4, і.п.н. НОМЕР_2, а також зобов'язати відповідача 2 внести Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про відсутність вказаних фізичних осіб-підприємців за зазначеним місцем проживання: АДРЕСА_1 з моменту реєстрації договору купівлі-продажу (05.07.2006 року), та про відсутність телефонного зв'язку із зазначеними фізичними особами-підприємцями за телефоном 517-28-16.

Як вже було зазначено судом вище в обставинах справи, жодних письмових заперечень на позовну заяву, чи будь-яких інших пояснень з приводу даного спору по справі № 826/118409/13-а від відповідача 1 та відповідача 2 до суду не надходило.

Дослідивши наявні у справі докази (надані виключно позивачами, оскільки відповідач 1 та відповідач 2 жодних заперечень проти позову не подавали), проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення позивачів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивачів з огляду на наступне.

Як вбачається з наявних у справі доказів, внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження рухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 05.02.2009 р., реєстраційний номер: 8434249, відбулося на підставі Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 року, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складеного відповідачем 1 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, та відповідно до вимог п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ, що діяв на момент виникнення спірних відносин.

Так, згідно вимог п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі:

- неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Проте, як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, за зазначеною адресою: АДРЕСА_1 від 05.02.2009 р., за якою було накладено обтяження на рухоме майно внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер: 8434249) згідно Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 року, належить на праві власності саме позивачу ОСОБА_1 (договір купівлі-продажу № ВХС 495938, що зареєстрований в БТІ м. Києва за № д.213-118 (№ 407/30020/30370) від 05 липня 2006 року), проте не боржнику суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1), та не ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_2), відповідно до чого і рухоме майно, що знаходиться в зазначеній квартирі, не належить боржнику ФОП ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1), а належить власнику квартири ОСОБА_1, що, на думку суду, підтверджує неправомірність дій відповідача 1 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо складення Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 р. такого рухомого майна внаслідок наявності податкової заборгованості у ФОП ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_1), який не є власником такої квартири, та внесення зазначених відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Крім того, як також підтверджується наявними у справі доказами, власник квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, а відповідно, до належного їй рухомого майна, що знаходиться в її особистій квартирі, не може бути застосовано обтяження на підставі вимог п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ, а тим паче на підставі наявності заборгованості перед бюджетом в іншої особи (суб'єкта підприємницької діяльності), яка не має жодних прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» № 2654-ХІІ, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи, та жодними доказами не було заперечено відповідачем 1, власник квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1, на рухоме майно за адресою якої було накладено публічне обтяження (податкова застава), жодних зобов'язань перед ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не має, а відповідно і на належне їй рухоме майно, яке знаходиться в належній їй на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1 - не могло бути взяте у податкову заставу, що протиправно було зроблено відповідачем 1.

Зважаючи на викладене вище, наявні у справі докази та норми відповідного законодавства, що було чинним на момент виникнення спірних відносин, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача 1 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо складення Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 р., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі чого в подальшому також було протиправно внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження рухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 05.02.2009 р., реєстраційний номер: 8434249.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так, оскільки, на переконання суду, в позовній заяві позивачем не коректно виписано позовні вимоги, щодо захисту його порушених прав відносно накладення обтяження на рухоме майно позивача за невиконані податкові зобов'язання іншої особи, судом при розгляді зазначеної адміністративної справи було встановлено, що вірним методом захисту порушених прав позивача можуть бути позовні вимоги про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо складення Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 року за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звільнити рухоме майно згідно Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 року за адресою: АДРЕСА_1 з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяжень рухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, суд, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та з огляду на вказані вище обставини у сукупності, частково задовольнити позовні вимоги позивача у зазначеній вище редакції.

Щодо позовних вимог позивачів відносно зобов'язання відповідача 1 здійснити ліквідацію платників податків фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_3, і.п.н. НОМЕР_1, ОСОБА_4, і.п.н. НОМЕР_2, а також зобов'язати відповідача 2 внести Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про відсутність вказаних фізичних осіб-підприємців за зазначеним місцем проживання: АДРЕСА_1 з моменту реєстрації договору купівлі-продажу (05.07.2006 року), та про відсутність телефонного зв'язку із зазначеними фізичними особами-підприємцями за телефоном 517-28-16, то в даному випадку такі позовні вимоги не є вірним методом захисту порушених прав позивачів відносно зняття неправомірно накладеного обтяження на рухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, та крім того, для здійснення зазначених позивачами дій, відповідачі керуються відповідними нормами спеціального законодавства, порушення якого такими відповідачами в судовому засіданні позивачами не доводилося та судом не встановлювалося, та крім того, у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до чого, суд не наділений правом втручатися в дискреційні повноваження податкового органу та органу державної реєстрації, та роз'яснювати останнім процедури та порядку їх дій при незнаходженні суб'єкта господарської діяльності за адресою його реєстрації.

Враховуючи наведене у сукупності, зважаючи на наявні у справі докази та норми зазначеного законодавства, чинного на момент виникнення спірних відносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачів.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 1 та відповідач 2, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду жодних письмових заперечень на позовну заяву, чи будь-яких інших пояснень з приводу даного спору по справі № 826/118409/13-а.

Натомість позивачі надали суду обґрунтовані пояснення та допустимі докази на їх підтвердження, щодо протиправності дій відповідача 1 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві стосовно складення Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 року, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження рухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 05.02.2009 р., реєстраційний номер: 8434249.

Зважаючи на таке, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивачів.

В позовній заяві та в судовому засіданні позивачі не заявляли позовної вимоги щодо відшкодування їм судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо складення Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 року за адресою: АДРЕСА_1.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звільнити рухоме майно згідно Акта опису рухомого майна № 101 від 05.02.2009 року за адресою: АДРЕСА_1 з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяжень рухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 13.02.2014 р.