УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №276/161/13-к Головуючий у 1-й інст. Криницький Леонід Владиславович
Категорія ст.187 ч.1, 153 ч.1, 152 ч.1 КК Доповідач Жизнєвський Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2014 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.
суддів: Михайловського В.І., Слісарчука Я.А.
при секретарі: Парижан І.О.
за участі:
прокурора Науменка І.В.
потерпілої ОСОБА_1
захисника - адвоката ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Межирічка Коростенського району, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, пенсіонера, не судимого, -
засуджено за ст.ст.187 ч.1, 153 ч.1, 152 ч.1 КК України і призначено покарання:
- за ч.1 ст.187 КК України - 4 роки позбавлення волі;
- за ч.1 ст.153 КК України - 3 роки 9 місяців позбавлення волі;
- за ч.1 ст.152 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання вказано рахувати з часу приведення вироку до виконання.
В строк відбування покарання зараховано час його затримання в порядку ст.115 КПК України, з 21 години 40 хвилин 26 вересня 2012 року по 28 вересня 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення моральної шкоди 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
В решті заявлених позовних вимог відмовлено.
Питання про речові докази по справі, вирішено в порядку ст.100 КПК України.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.
Згідно вироку, 21.09.2012 року біля 21 години 10 хвилин на автодорозі Червоноармійськ-Йосипівка, поблизу автобусної зупинки с. Хичів Володарсько-Волинського району, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння з метою відкритого заволодіння чужим майном напав на ОСОБА_1, яка в цей час йшла даною автодорогою, повертаючись додому та з застосуванням фізичної сили стягнув ОСОБА_1 з автодороги в кювет, де наніс удар коліном в живіт, після чого застосувавши фізичне насильство небезпечне для життя в момент заподіяння, яке полягало в здавлені шиї та зв'язуванні рук, затягнув потерпілу в лісопосадку. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 з сумочки ОСОБА_1 відкрито, тобто, шляхом розбійного нападу викрав 100 гривень та 50 євро, що по курсу Національного Банку України станом на 21.09.2012 року становить 517 гривень 70 копійок, а всього завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 617 гривень 70 копійок.
Після цього ОСОБА_3 з метою подолання опору ОСОБА_1, застосовуючи фізичне насильство, що полягало в триманні та зв'язуванні рук, висловлюючи погрозу вбивством, застосувавши фізичну силу задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприроднім способом, після чого за допомогою фізичної сили, подолавши її опір, зґвалтував ОСОБА_1, тобто вступив з нею в статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та погрозами застосування такого насильства.
В результаті злочинних, насильницьких дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 були завдані легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді 8 жовто-фіолетових синців на ділянці обох клубів та на правому стегні, 3 саден в проекціях променево-зап'ястних суглобів та справа по передніх поверхнях та правого колінного суглобу по передній поверхні, двох поверхневих ран з рівними краями, гострими кінцями, однією пологою, другою нависаючою стінками та дном виповненим підлеглими м'якими тканинами на нігтьових фалангах 3 та 4 пальців правої кисті з долонної поверхні.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_2 просить змінити вказаний вирок та засудити ОСОБА_3 за ч.1 ст.187, ч.1 ст.153, ст.15, ч.1 ст.152 КК України та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Вважає призначене вироком суду покарання не відповідним ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого.
Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Суд не врахував те, що у судовому засіданні ОСОБА_3 щиро розкаявся та вибачився за свої дії.
Також зазначає, що ОСОБА_3 раніше несудимий, має вищу освіту, позитивно характеризується, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, матеріальну шкоду відшкодував повністю, в результаті скоєних злочинів, потерпіла отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких, без короткочасного розладу здоров'я.
Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_3, в силу фізіологічних причин не зміг вчинити статевий акт, що також підтвердила і потерпіла ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді, захисника - адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, потерпілу ОСОБА_1, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити вирок суду першої інстанції без змін, перевіривши вирок суду в межах ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції відносно доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні ним: умисних дій, спрямованих на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаного з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, тобто розбій; умисних дій спрямованих на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування; умисних дій спрямованих на зґвалтування, тобто статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування щодо ОСОБА_1 відповідає фактичним обставинам справи, які встановлено з урахуванням усіх об'єктивних і суб'єктивних факторів, що взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події, та ґрунтуються на сукупності ретельно досліджених, належним чином проаналізованих, оцінених в ході судового слідства та докладно наведених у вироку доказах і правильно кваліфіковані дії останнього за ч.1 ст.187, ч.1 ст.153, ч.1 ст.152 КК України.
Відповідно до положень ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_3, суд першої інстанції дотримався вимог, передбачених ст.65 КК України., врахувавши при цьому ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а також обставину, що обтяжує покарання - є вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції хоча і не визнав пом'якшуючу покарання обставину - добровільне відшкодування заподіяної потерпілій майнової шкоди, однак це врахував при обранні виду і міри покарання ОСОБА_3
Апеляційні доводи захисника ОСОБА_2 щодо необхідності перекваліфікувати дії ОСОБА_3 зі ст.152 КК України на ст.15, ст.152 КК України є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень ст.152 КК України, зґвалтування є злочином з формальним складом та вважається закінченим з моменту початку насильницького статевого акту. Закінчення насильником статевого акту в фізіологічному розумінні для визнання зґвалтування закінченим не вимагається. А тому в даному випадку твердження апелянта про замах на вчинення умисних дій по зґвалтуванню, тобто статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства або погрози його застосування апеляційний суд вважає безпідставним.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_3 зі ст.152 КК України на ст.15, ст.152 КК України не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 408 КПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2013 року - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: