Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/745/14 Справа № 201/4745/13 Головуючий у 1 й інстанції - Федоріщев С.С. Доповідач - Єлізаренко І.А.Категорія 27
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.
при секретарі - Сінченко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3 про припинення договору поруки,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 про припинення договору поруки.
В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, позивач посилався на те, що 27 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» було укладено кредитну угоду №108288. 27 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» в рамках цієї угоди укладено договір про видачу траншу №108289 на суму 11000 доларів США. В порядку забезпечення виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором між ним та ПАТ «КБ «ПриватБанк» 27 березня 2008 року було укладено договір поруки №288-5, за умовами якого він зобов»язався у солідарному порядку відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання боржником зобов»язань за кредитним договором. Протягом 2009-2011 років основним боржником не виконувалися умови кредитного договору, але ПАТ КБ «ПриватБанк», про це його не повідомляв, нараховуючи штрафи, пеню, неустойку, внаслідок чого збільшилася загальна заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк», на декілька тисяч доларів США. Вважає, що договір поруки слід визнати припиненим через пропуск банком шестимісячного строку на пред»явлення до нього претензії як до поручителя. Тому просив суд, припинити поруку за договором поруки №288-5 від 27 березня 2008 року, укладений між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та припинено поруку за договором поруки №288-5 від 27 березня 2008 року, що укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 . Вирішено питання щодо судових витрат.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2013 року було виправлено описку у вказаному рішенні суду (а.с.102).
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи 27 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитну угоду №108288, відповідно до п.1.1. якої, предметом даної угоди є загальні умови і порядок надання банком у рамках Програми мікрокредитування, кредиту позичальнику. Пунктом 1.3 цієї угоди встановлено, що термін повернення кредиту встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід»ємними додатками до договорів про видачу траншів, але не пізніше 27 березня 2012 року (а.с.5-10).
27 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «ПриватБанк» було укладено договір про видачу траншу №108289 на суму 11000 доларів США, згідно до п.1.3 якого термін повернення траншу кредиту і відсотків визначаються відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до даного договору). Зазначені терміни можуть бути змінені згідно п.п. 2.3.3, 2.4.1 кредитної угоди №108288 від 27 березня 2008 року (а.с.11-12).
В додатку №1 до договору про видачу траншу зазначено графік погашення кредиту, в якому вказані дати погашення траншу та сплати відсотків за користування траншем кредиту (а.с.13).
В порядку забезпечення виконання зобов»язань за вказаними договорами, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та позивачем ОСОБА_2 27 березня 2008 року було укладено договір поруки №288-5, за умовами якого останній зобов»язався у солідарному порядку відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання боржником зобов»язань за кредитним договором (а.с.4).
У п.11 договору поруки передбачено, що сторони прийшли до згоди, що строк (позовна давність), в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу встановлюється протягом 5 (п»яти) років.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що строк погашення кредиту настав 24 березня 2011 року та банк не надав доказів пред»явлення вимоги до поручителя у шестимісячний строк, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до ст.309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Як вбачається з матеріалів справи в п.1.3 кредитної угоди зазначено, що термін повернення кредиту й окремих частин - траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід»ємними додатками до договорів про видачу траншів, але не пізніше 27 березня 2012 року (а.с.5-10).
В апеляційній інстанції було з»ясовано та підтверджується сторонами по справі, ПАТ КБ «ПриватБанк» 18 вересня 2012 року звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до ПАТ «Акцент Банк», ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, що свідчить про пред»явлення вимоги банку до поручителя ОСОБА_2 у строки, що не перевищує шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання, яким в кредитній угоді встановлено - 27 березня 2012 року (а.с.144, 145).
Крім того, у п.11 договору поруки від 27 березня 2008 року, укладеного між банком та позивачем ОСОБА_2, зазначено, сторони прийшли до згоди, що строк (позовна давність), в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу встановлюється протягом 5 (п»яти) років (а.с.4).
За таких обставин, враховуючи, вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про припинення договору поруки
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3 про припинення договору поруки скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3 про припинення договору поруки відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
