Справа № 760/5286/14-ц
4-с-71/14
УХВАЛА
10 червня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Середі Р.А.
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачу,
В С Т А Н О В И В
Заявник у березні 2014 року звернулась до суду із скаргою і просить визнати неправомірною постанову Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві від 30.12.2013р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, мотивуючи це тим, що державний виконавець, посилаючись в обґрунтування своєї постанови на відсутність майна у боржника ОСОБА_2, достатнього для виконання рішення суду, не взяв до уваги той факт, що за ним зареєстрована 1/9 частка у праві власності на будинок АДРЕСА_1. Крім того, Заявник просила поновити їй строк на оскарження постанови, оскільки оспорювана нею копія постанови з вини виконавчої служби була отримана невчасно.
У судовому засіданні Заявник підтримала скаргу, просила її задовольнити.
Старший державний виконавець ВДВС Солом'янського ГУЮ у м. Києві Гресь Т.О. у судовому засіданні зазначив, що розмір заборгованості, який зазначений у виконавчому документі не дозволяє здійснювати звернення стягнення на єдине житло боржника, а тому, враховуючи, що іншого майна у боржника не виявлено, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є обґрунтованою.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
16 жовтня 2007 року Солом'янським районним судом прийнято рішення про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 6100 грн, моральної шкоди в розмірі 500 грн, та судових витрат в розмірі 2403,30 грн на користь ОСОБА_1
На підставі заяви стягувача 06.08.2008р. державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в розмірі 9003,30 грн.
З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що під час розшуку майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості є лише 1/9 частина у праві власності на будинок АДРЕСА_1, іншого майна чи коштів у боржника не виявлено.
У відповідності до ч.7 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Таким чином, враховуючи, що іншого нерухомого майна боржник не має, а в будинку, в якому він має частку у власності, він зареєстрований та проживає, звернути стягнення на це майно неможливо.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу прийнята державним виконавцем у відповідності до чинного законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
Разом з тим, суд вважає за доцільне роз'яснити Заявнику, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом року з моменту винесення відповідної постанови.
Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, ст. 47, 52 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
У Х В А Л И В :
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови від 30.12.2013р. про повернення виконавчого документа стягувачу.
У задоволенні скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: