Справа № 2-а-6547/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2012 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Полянчук Б.І. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, про визнання протиправною бездіяльність УПФУ, про зобовязання нарахувати суму недоплаченої пенсії “Дітям війни”, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни та зобовязати відповідача нарахувати недоплачену надбавку до пенсії за період з 01.01.2006р. до 01.01.2008р., та 20% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008р. по день винесення судового рішення.
У позовній заяві позивач посилається на те, що він має статус “дитини війни ” відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” і має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.
Відповідач надав заперечення проти позову, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх доводів позивач зазначив, що ст. 28 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” застосовується лише для визначення розмірів пенсій визначених цим законом, і на правовідносини визначені Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” не розповсюджується. У 2007 р. передбачені були виплати лише дітям війни, які є інвалідами, а в 2008 -2010 роках зазначені виплати здійснювалися у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки на законодавчому рівні не було вирішено питання щодо фінансування цих виплат відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження. Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач має статус “Дитини війни ” , що надає йому, відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” № 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційним положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, що призупиняли на 2007 рік дію ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 року, а відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані неконституційним положення п.1,2 ст.41 Розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”.
Із заперечення вбачається, що виплата позивачу підвищення до пенсії як “дітям війни ” з 01.10.2008 року здійснювалася в розмірі 49,80 грн. на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ”.
Разом з тим, розмір підвищення, встановлений цією постановою, суперечить ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, а тому не може бути застосований за нормою ч. 4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії “дітям війни ” підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.
При відкритті провадження у справі позовні вимоги за період з 01.01.2006р. по 01.01.2008р., та з 01.01.2008 по 17.07.2010р. включно залишені без розгляду ухвалою судді на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік ”, який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік ” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”п.6 передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн. Зазначена вище постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 23.07.2011 р.
За даних обставин, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, визнати протиправною бездіяльність УПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” та зобов`язати УПФУ нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообовязкове пенсійне страхування ” за період з 18.07.2010 року по 22.07.2011 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. Починаючи з 23.07.2011 р. набрала чинності Постанова КМУ № 745 від 06.07.2011 р., якою визначений розмір підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 49,8 грн. Тобто УПФУ в м. Бердянськ, починаючи з 23.07.2011 р. правомірно виплачує позивачу підвищення до пенсії у розмірі 49, 8 грн.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог, починаючи з 23.07.2011 р. і в подальшому, необхідно відмовити за їх безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 256 КАС України, ст.5-7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ”, Законами України “Про державний бюджет України на 2010 рік”та “Про державний бюджет України на 2011 рік ”, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за період з 18.07.2010 року по 22.07.2011 рокупідвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообовязкове пенсійне страхування ”.
Зобовязати Управління пенсійного фонду України у м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 у період з 18.07.2010 року по 22.07.2011 року пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообовязкове пенсійне страхування ”, з урахуванням фактично здійснених виплат.
В задоволенні позовних вимог щодо зобовязання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни ”, починаючи з 23.07.2011 р. і в подальшому - відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
У разі, якщо постанову було прийнято без виклику сторін, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя