Кому заважали районні трудові архіви?

Жашківська райрада Черкаської області припинила діяльність одного з них

Мій колега, висвітлюючи в «УК» проблеми трудових архівів, порушені під час Всеукраїнського семінару архівістів у Житомирі наприкінці минулого року, порівняв ці підрозділи з валізою без ручки. Мовляв, і кинути шкода, й нести ніяк. І справді, проблема загострилася в зв’язку з ухваленням торік Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», відповідно до якого, зокрема, змінено статтю 29 і встановлено, що трудові архіви є архівними установами сільських, селищних, міських рад, а трудові архіви районних рад не передбачено.

Опинилися поза законом

Під час дискусії на згаданому семінарі прихильники розвитку мережі сільських трудових архівів доводили, що на місцях краще обізнані із ситуацією на підприємствах і тому вчасно вживають заходів для гарантованого збереження документів.

Крім того, селянам не доводиться декілька разів їздити до райцентру за потрібною для нарахування пенсії довідкою. Натомість їхні опоненти переконані, що цими архівами мають опікуватися досвідчені фахівці, які працюють у райцентрах. Тим часом у селі цю роботу зазвичай виконує фактично на громадських засадах хтось зі штатних працівників сільради. І ніхто не може гарантувати безпеки документам…

Хоч би які там аргументи висували зацікавлені сторони, а основою мережі трудових архівів за рішенням законодавців нині стають сільська і селищна ланка, тим часом як архівні заклади на рівні району фактично… опинилися поза законом! Зрозуміло, що йдеться не про державні районні архівні установи (архівні відділи райдержадміністрацій), мета діяльності яких чітко регламентована, а саме про районні трудові архіви.

Наслідок новації — пертурбації

Наслідки довго себе чекати не змусили. Тим більше, що законодавці чітко в прикінцевих положеннях документа вказали: «Сільським, селищним, міським радам у шестимісячний строк забезпечити функціонування архівних установ». Уже в грудні минулого року, приміром, Жашківська районна рада Черкаської області припинила діяльність комунальної установи «Трудовий архів Жашківського району» шляхом її ліквідації. Нині триває сам процес ліквідації, а завідувачку трудового архіву Ольгу Діденко попереджено про наступне звільнення.

Сама Ольга Михайлівна, за її словами, переймається більше не наступним звільненням, а питанням збереженості документів соціально-правового характеру, які конче потрібні людям та установам, адже надають довідки соціально-правового характеру для нарахування та перерахування пенсій за віком, про підтвердження трудового стажу, шкідливі умови праці, травматизм на виробництві тощо. Вони також проводять експертизу цінності документів, упорядковують їх, створюють облікові та інформаційно-пошукові бази даних.

Як розповіла директор державного архіву Черкаської області Тетяна Клименко, очолюваний нею колектив упродовж 11 років ініціював створення районних та міських трудових архівів зі статусом юридичної особи. Було сформовано мережу таких установ, яка нині складається із 73 трудових архівів — 13 районних, 4 міських, двох селищних та 54 сільських. У них зберігається понад 219 тисяч справ. Щороку ці архіви приймають від 20 до 30 тисяч справ, виконують близько 13 тисяч запитів соціально-правового характеру.

— Держархів області, — додав заступник директора Микола Бєлік, — подавав пропозиції щодо створення трудових архівів до районних та обласної державних адміністрацій, міських, районних та селищних рад; надавав методичні рекомендації щодо організації забезпечення збереженості, обліку, експертизи цінності, науково-технічного опрацювання, використання документів, що зберігаються у трудовому архіві. Проблеми створення трудових архівів заслуховували на колегії держархіву області, систематично надавалась практична допомога в організації створення та діяльності зазначених архівних установ.

Відрубаєш — не приточиш

Звістка про закриття районних трудових архівів істотно стурбувала працівників держархіву області.

— Ліквідація цих установ, — зауважила Тетяна Анатоліївна, — призведе до необхідності надання та облаштування приміщень для сотень сільських і селищних трудових архівів, підготовки фахівців для них, адже ця справа специфічна і достатньо складна; переміщення десятків тисяч справ.

Створення трудових архівів лише на рівні сільських і селищних рад, як це передбачено згаданим законом, вважає завідувачка Жашківського районного трудового архіву Ольга Діденко, проблеми не розв’язує, зокрема й тому, що часто обов’язки зі збереження документів ліквідованого підприємства просто покладають на одного з працівників сільради, в якого й так багато справ.

Головне в такому випадку, аби документи просто не зникли, а вже про їх фізичну збереженість, описування, систематизацію та своєчасну видачу довідок відвідувачам можна тільки здогадуватися.

Повноцінне функціонування мережі трудових архівів, впевнена вона, можливе тільки при існуванні районного трудового архіву, адже для одержання довідки про стаж роботи чи розмір зарплати громадянин не повинен тижнями виявляти, де зберігаються документи з особового складу його рідного підприємства. Його справа — подати заяву, а далі своє слово мають сказати фахівці.

Вихід завжди знайдеться. Але…

Багатьом нині не зрозуміло, навіщо було скасовувати трудові архіви на рівні району. Що це дало й кому вигідно? Звичайно, вихід і з такої ситуації можна знайти.

Як зазначають у держархіві області, якщо продовження діяльності районних трудових архівів суперечить чинним нормативно-правовим актам, раціональним міг би бути варіант їхньої реорганізації в об’єднані трудові архіви районів при міській (селищній) раді районного центру з фінансуванням за пайовою участю усіх інших рад району.

Однак усе це тягне за собою певні непорозуміння, додаткові витрати, незручності як для відвідувачів, так і для працівників згаданих установ.