Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-1328/11/0211
Головуючий у 1-й інстанції: Дернова В.В.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Совгира Д. І.
судді: Курко О. П. Матохнюк Д.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 23 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.03.2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах встановлених ч.1 цієї статті, а згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного ( обов'язкового ) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи позивач є непрацюючим пенсіонером, однак зареєстрований у с. Тростянець Бережанського р - ну Тернопільської області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року / додаток №1 / не віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Враховуючи вище вказане позивачем не надано до суду першої інстанції доказів свого фактичного постійного проживання на території посиленого радіоекологічного контролю, при цьому згідно ст.. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Однак позивач в порушення вказаного закону не зареєстрував своє постійне місце проживання в м. Ладижин Вінницької області, а продовжує бути зареєстрований в с. Тростянець Бережанського р - ну Тернопільської області.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за проживання на території зони радіоекологічного контролю, становивши її нарівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, визначених в законах про Державний бюджет України на відповідний рік, оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований у АДРЕСА_1, яке не являється місцем радіоекологічного контролю, а тому права на доплату до пенсії, передбачене ст.39 вказаного Закону, не має.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області, -залишити без задоволення, а постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 23 березня 2011 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Курко О. П.
Матохнюк Д.Б.
