Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Радник Президента України Андрій ГОНЧАРУК:
Євроінтеграція, газ, примирення. Ці слова найчастіше звучали на початку липня у польському місті Вісла, де Президент України Віктор Янукович зустрівся з лідерами країн «Вишеградської четвірки» — президентами Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини. Прокоментувати найголовніше з переговорів у форматі чотири плюс один «Урядовий кур’єр» попросив Радника Президента України — керівника Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України Андрія Гончарука.
— У чому, на вашу думку, надалі виявлятиметься сприяння країн «Вишеградської четвірки» євроінтеграційним прагненням нашої держави, адже Україна зараз потребує не декларацій, а конкретної допомоги. Чи обіцяє Угорщина, яка перебрала на себе головування у регіональному об’єднанні, таку саму активну позицію, яку демонструвала її попередник Польща?
— Нещодавній саміт глав держав «Вишеградської четвірки» (В-4) у Віслі, у якому взяв участь Президент України Віктор Янукович, засвідчив послідовну підтримку з боку цих країн реалізації європейських устремлінь України.
Передусім, країни цього об’єднання чітко заявляють про свою готовність сприяти прийняттю позитивного рішення Євросоюзом стосовно підписання в листопаді цього року на Саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Країни-учасниці В-4 також демонструють зацікавленість у продовженні процесу наближення України до Європейського Союзу, у тому числі щодо активізації політики сусідства ЄС, зокрема співпраці у рамках Ініціативи «Східне партнерство».
Активні зусилля Польщі на цьому напрямі під час її головування у В-4 забезпечили проведення кількох важливих багатосторонніх заходів різних рівнів. Так, у Віслі в лютому 2013 року відбулася зустріч глав держав Польщі, Словаччини та України. У березні цього року у Варшаві були проведені переговори президентів Польщі, Угорщини та України. Результативною виявилася травнева зустріч міністрів закордонних справ країн-учасниць В-4 та «Східного партнерства» у Кракові.
Такі дії мають важливе практичне значення для подальшого поступу України у питаннях євроінте?грації і зближення відповідних позицій держав-членів Євросоюзу.
Президент Угорщини Янош Адер за підсумками саміту «Вишеградської четвірки» у Віслі заявив, що Будапешт у рамках свого головування у цій групі продовжуватиме всі ініціативи та напрацювання Варшави у напрямі підтримки євроінтеграційних зусиль України.
Отже, ми сподіваємося, що угорська сторона й надалі докладатиме дієвих практичних зусиль задля ухвалення Європейським Союзом остаточного рішення про підписання Угоди про асоціацію з Україною в листопаді цього року у Вільнюсі. Ми готові й надалі підтримувати активний діалог та плідно взаємодіяти з нашими партнерами у «Вишеградській четвірці» для досягнення цієї важливої мети.
— Президент України Віктор Янукович, перебуваючи у Віслі, спрогнозував своєчасне ухвалення українським парламентом усіх законів, потрібних для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Як відомо, чергова сесія Верховної Ради закінчена, однак ухвалити вдалося далеко не все. Як ви оцінюєте перспективу скликання позачергової сесії і дотримання термінів, необхідних для ухвалення євроінтеграційних законів? Який законопроект, на вашу думку, найпроблемніший для проходження у Верховній Раді?
— Європейську інтеграцію України підтримує переконлива більшість народних депутатів України та майже всі парламентські фракції. Впродовж останніх місяців було прийнято значну частину першочергових законодавчих актів, необхідних для підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. При цьому євроінтеграційні закони приймалися переважно конституційною більшістю голосів у парламенті.
Відповідна законодавча робота відбувається у тісній взаємодії з європейськими інституціями — Радою Європи, ОБСЄ, ЄС, рекомендації яких максимально враховує українська сторона.
Протягом кількох останніх тижнів було схвалено у цілому або прийнято за основу кілька важливих євроінтеграційних законів, зокрема: «Про внесення змін до статті 98 Конституції України (щодо повноважень Рахункової палати)»; «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації»; «Про суспільне телебачення та радіомовлення України»; «Про внесення змін до Податкового кодексу України про трансфертне ціноутворення»; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інституційної системи захисту персональних даних».
Крім цього, 4 липня Президент України вніс на розгляд парламенту законопроект «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів», який отримав у цілому позитивні висновки Венеціанської комісії Ради Європи.
На жаль, через незалежні від Президента України обставини парламенту не вдалося минулого тижня розглянути всі необхідні законопроекти.
Сподіваємося, що подальша робота Верховної Ради України буде ефективною та конструктивною, і парламент зможе своєчасно ухвалити всі законопроекти, які перебувають під особливою увагою сторони ЄС.
Водночас важливими видаються не лише кількісні показники роботи, а й необхідність ухвалення якісного відповідного законодавства, що, безумовно, потребує часу.
— Питання диверсифікації постачання газу, зокрема і з країн-учасниць «Вишеградської четвірки», до України також порушували під час робочого візиту. Подальша енергонезалежність нашої держави залежатиме й від активної позиції Словаччини та Польщі. Який вплив цей процес матиме на економіки всіх учасників процесу?
— Питання енергетичної безпеки надзвичайно актуальне і для України, і для наших сусідів з «Вишеградської четвірки». Особливої ваги воно набуває у контексті нещодавнього рішення консорціуму з освоєння азербайджанського родовища Шах-Деніз, який обрав альтернативний «Набукко» маршрут постачання азербайджанського газу до Європи.
З огляду на надзвичайно високий рівень ціни на природний газ для України, встановлений російською стороною, для нас важливе забезпечення можливості його альтернативного придбання на європейському спотовому ринку.
Відповідно до контракту з німецькою компанією «RWE», нині здійснюють поставки блакитного палива в Україну з Польщі та Угорщини (у червні цього року в газотранспортну систему надійшло майже вдвічі більше газу, ніж у попередньому місяці). У травні забезпечено постачання газу в Україну зі Словаччини в тестовому режимі.
Ми вдячні нашим партнерам з Польщі та Угорщини за підтримку, надану в організації поставок природного газу з Європи в Україну. Розраховуємо, що найближчим часом будуть владнані всі технічні питання, пов’язані з налагодженням постачання газу транзитом через територію Словаччини.
Будучи транзитерами російського природного газу до решти європейських споживачів, Україна та відповідні країни «Вишеградської четвірки» зацікавлені у збереженні існуючої схеми газопостачання із використанням своїх газотранспортних мереж, що, безумовно, сприятиме піднесенню національних економік.
Україна має значний практичний досвід у будівництві та експлуатації підземних сховищ газу із включенням їх до схем транзитних та розподільчих мереж постачання. Ми готові спільно з країнами ЄС, зокрема «Вишеградської четвірки», вирішувати нагальні питання європейської сторони щодо забезпечення зберігання природного газу.
Подальше зміцнення енергетичної безпеки матиме стабілізуючий макроекономічний ефект для економік відповідних країн, а диверсифікація джерел імпорту дасть змогу знизити ціну на енергоносії та підвищити конкурентоспроможність продукції наших підприємств на зовнішніх ринках.
Оксана ГОЛОВКО,«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
ГОНЧАРУК Андрій Іванович. Народився 09.04.1961 року в Києві. Освіта вища. У 1983 році закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, політична економія, економіст, викладач політичної економії.
