ПОСТАНОВА  Верховної Ради України

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан та перспективи розвитку Воєнної організації та сектору безпеки України" (далі — Рекомендації парламентських слухань), що додаються.

2. Кабінету Міністрів України до 1 лютого 2013 року проінформувати Верховну Раду України про стан реалізації зазначених Рекомендацій парламентських слухань.

3. Апарату Верховної Ради України забезпечити у встановленому порядку видання збірки матеріалів за результатами цих парламентських слухань.

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України

В. ЛИТВИН

м. Київ 5 липня 2012 року № 5086-VI

РЕКОМЕНДАЦІЇ Парламентських слухань на тему: "Про стан та перспективи розвитку Воєнної організації та сектору безпеки України"

Учасники Парламентських слухань зазначають, що новий етап кардинальних трансформацій світової політико-фінансової системи, загострення  боротьби за природні ресурси, економічна і політична експансія окремих країн обумовлюють зростання нестабільності в світі, у тому числі поблизу кордонів нашої країни. Погрози силою та застосування сили, зазіхання на суверенітет держав все частіше стають інструментом у міждержавних відносинах. Розширюється спектр та зростають масштаби викликів і загроз міжнародному миру і безпеці у політичній, економічній, зокрема сировинній, енергетичній, фінансовій, екологічній, продовольчій, а також в інформаційній сферах. Характер збройних конфліктів зазнає суттєвих змін внаслідок застосування в них якісно нових видів озброєнь і військової техніки, засобів розвідки, управління і комунікацій. Зазначені чинники обумовлюють необхідність нових підходів щодо розв’язання проблем оборони України, забезпечення її національної безпеки.

Воєнна організація та сектор безпеки України не повною мірою відповідають вимогам сучасності, вони в цілому, їх складові внаслідок невиважених, а іноді й помилкових рішень критично ослаблені і на сьогодні досягли критичної межі можливостей щодо вирішення завдань захисту національних інтересів України. Стан Збройних Сил України, як і оборонно-промислового комплексу, характеризується глибокою депресією. Небезпечних масштабів набула багаторічна тенденція зниження військово-технічного потенціалу Збройних Сил України та інших військових формувань. Потребує прискорення процес реформування діяльності правоохоронних органів, призначених забезпечувати національну безпеку, права і свободи людини. Недостатньо враховується та обставина, що в суспільстві відбувається політична радикалізація, мають місце екстремістські настрої і прояви, що створює загрозу громадському спокою, державному суверенітету і територіальній цілісності України.

При вирішенні завдань військового будівництва доводиться враховувати й те, що наша країна, відмовившись від третього за потужністю арсеналу ядерної зброї та її компонентів, стратегічних бомбардувальників, не одержала від ядерних держав надійних, юридично зобов’язуючих гарантій своєї безпеки.

Учасники Парламентських слухань вважають, що на вирішенні нагальних питань оборони і національної безпеки держави негативно позначаються:

недосконалість законодавчої бази, яка відповідала б викликам XXI століття і створювала б правові умови для формування надійного воєнного і безпекового середовища;

несформованість  ефективної системи розв’язання проблем оборони і безпеки, в тому числі відсутність окремих основоположних документів, які враховували б стан та сучасні тенденції розвитку безпекового середовища, необхідність реформування Воєнної організації відповідно до потреб оборони в умовах дотримання Україною політики позаблоковості, недостатня увага до військової науки;

недостатні обсяги бюджетного фінансування потреб оборони, яке в останні роки не перевищувало 1 відсотка валового внутрішнього продукту, що не забезпечує підтримання оборонного потенціалу на рівні, який гарантував би високу бойову готовність і боєздатність Збройних Сил України та інших військових формувань;

неефективне використання ресурсів, що виділяються для підтримання на належному рівні бойової готовності і боєздатності Збройних Сил України, інших військових формувань;

невиконання та неякісна чи несвоєчасна реалізація вимог чинного законодавства, а також актів та доручень Президента України у сфері національної безпеки і оборони;

недосконалість державних програм реформування і розвитку Збройних Сил України, інших складових Воєнної організації та сектору безпеки України, розвитку озброєнь і військової техніки, їх неузгодженість між собою — відсутність системності і послідовності в їх розробці, неповне виконання визначених у програмах завдань та недостатня ефективність контролю за своєчасним та повним їх виконанням;

відсутність у системі виконавчої влади структури, наділеної необхідними повноваженнями та спроможної комплексно, ефективно і компетентно координувати реалізацію оборонно-промислової політики, здійснення військово-технічного забезпечення передбачених Конституцією України( 254к/96-ВР ) заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю;

занепад більшості оборонних підприємств, конструкторських бюро, науково-дослідних  установ, призначених для створення і виробництва сучасної військової техніки та озброєння або модернізації існуючих зразків;

зволікання із звільненням Міністерства оборони України від виконання невластивих йому функцій, недосконалість системи реалізації надлишкового військового майна, використання земель оборони та вивільнюваних у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України військових містечок;

недоліки кадрової політики, що призводять до зростання плинності офіцерського складу, неповна укомплектованість первинних офіцерських посад і, як наслідок, — зниження професіоналізму військових кадрів, диспропорції у співвідношенні між чисельністю старшого та молодшого офіцерського складу;

небезпечні прояви корупції у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах, у тому числі серед вищого командного та начальницького складу;

відсутність дієвих заходів щодо переведення військових формувань на комплектування за контрактом за відсутності для цього необхідних соціальних і фінансово-економічних умов;

загострення соціальних проблем військовослужбовців, осіб начальницького і рядового  складу та членів їхніх сімей, осіб, які звільняються із Збройних Сил України та інших військових формувань у зв’язку з їх реформуванням, пов’язане з надзвичайно низьким, порівняно з європейськими державами, грошовим утриманням, незадовільними побутовими умовами та незабезпеченістю житлом;

обмеженість і недостатня ефективність здійснення демократичного цивільного, в тому числі парламентського, контролю над Збройними Силами України, іншими складовими Воєнної організації та сектору безпеки України. На відміну від практики провідних держав Європи і світу контроль з боку Верховної Ради України не поширюється на здійснення кадрової політики у цій сфері.

Враховуючи вищезазначене, учасники Парламентських слухань вважають завданням надзвичайної державної ваги — радикальне поліпшення стану справ у сфері оборони і національної безпеки, зміну ставлення державних органів до розвитку Воєнної організації та сектору безпеки України, розробку і реалізацію оптимальної прогнозної їх моделі з тим, щоб якнайшвидше створити мобільні, оптимальні за чисельністю, професійно підготовлені, оснащені новітньою військовою технікою і озброєнням, всебічно забезпечені та соціально захищені Збройні Сили України, інші військові формування та сучасний безпековий сектор, здатні забезпечити надійну оборону України, захист її суверенітету, територіальну цілісність і недоторканність кордонів, інтереси громадян і суспільства, національні інтереси нашої держави.

З цією метою учасники Парламентських слухань рекомендують:

1. Президенту України у найкоротший строк забезпечити вирішення питань щодо:

1) безумовного виконання рішення Ради національної безпенки і оборони України від 17 листопада 2010 року( n0008525-10 ) "Про виклики та загрози національній безпеці України у 2011 році" в частині оновлення Стратегічного оборонного бюлетеня України, прийняття Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на 2012-2017 роки з урахуванням потреб оборони держави в умовах дотримання Україною політики позаблоковості;

2) оптимізації мережі наявних у державі військових формувань, правоохоронних та інших органів, призначених забезпечувати національну безпеку,  та  чисельності їх особового складу виходячи із реальних потреб розвитку та безпеки нашого суспільства;

3) забезпечення подальшого розвитку Воєнної організації держави і сектору безпеки на сучасних засадах в єдиному комплексі, чіткої узгодженості їх складових, об’єднання їх єдиною системою стратегічного планування та кризового управління, спрямування діяльності на формування сприятливого середовища безпеки довкола та всередині України, створення дієвого механізму вчасного коригування пріоритетів державної політики безпеки і оборони, інтеграції можливостей усіх складових сектору безпеки і оборони для врегулювання наявних криз та нейтралізації загроз;

4) створення ефективної системи формування і реалізації державної політики у сфері функціонування оборонно-промислового комплексу та управління ним, а також військово-технічного співробітництва;

5) створення у складі Уряду України органу, який безпосередньо організовуватиме та координуватиме діяльність усіх структур виконавчої влади з реалізації  оборонно-промислової  політики, а також з питань військово-технічного забезпечення оборони, правоохоронної діяльності та безпеки держави, виконання державних програм створення нових зразків озброєння та військової техніки (Сапсан, Корвет, АН-70);

6) уточнення строків завершення переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, з урахуванням реальних можливостей держави щодо забезпечення їх належного грошового утримання та надання їм службового житла;

7)  перегляду засад мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні з урахуванням особливостей сучасних воєнних конфліктів, дотримання державою політики позаблоковості та досвіду інших країн у цій сфері;

8) оптимізації кількості посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами відповідно до чисельності підпорядкованого особового складу;

9) вдосконалення Доктрини інформаційної безпеки України, оновлення складу Міжвідомчої комісії з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України та розроблення засад забезпечення кібербезпеки держави;

10) розробки проекту оновленої Концепції та Комплексної цільової програми реформування Служби безпеки України як спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері контррозвідувальної діяльності відповідно до вимог Указу Президента України від 10 червня 2010 року, рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи та з урахуванням здійснюваних реформ у сфері кримінальної юстиції;

11) вдосконалення державного управління у сфері створення і функціонування державної системи страхового фонду документації як складової сектору безпеки і оборони з метою його ефективного використання в  інтересах безпеки і оборони держави.

Вважати за доцільне обговорення цих питань на спільному засіданні Комітету з реформування і розвитку Збройних Сил України та оборонно-промислового комплексу і Комітету з питань реформування правоохоронних органів за участю членів Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

2. Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони спільно з іншими комітетами Верховної Ради України:

1) підготувати необхідні пропозиції щодо подальшого вдосконалення законодавчої бази у сферах оборони і безпеки держави як єдиного комплексу, зокрема стосовно визначення складу і структури та забезпечення діяльності сектору безпеки і оборони держави, соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу державних органів, які звільняються із служби при реформуванні відповідних органів та формувань;

2) проаналізувати практику здійснення демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави з дати набрання чинності Законом України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" ( 975-15 ) і підготувати пропозиції щодо вдосконалення практики контролю, маючи на увазі зокрема встановлення ефективного контролю з боку Верховної Ради України за здійсненням кадрової політики у цій сфері.

3. Кабінету Міністрів України:

1)  вжити заходів щодо розроблення законопроекту про сектор безпеки і оборони держави, в якому визначити зокрема його склад, структуру та завдання;

2) у ході планування заходів щодо забезпечення обороноздатності держави, в тому числі вдосконалення мобілізаційної підготовки, забезпечити взаємну узгодженість розвитку профільних органів сектору безпеки і оборони у рамках процедур оборонного планування держави та інтеграцію зазначеної системи з державним стратегічним плануванням;

3) при визначенні пріоритетів розвитку держави першочергово враховувати потреби профільних органів сектору безпеки і оборони держави та розвитку оборонно-промислового комплексу;

4) визначитися щодо системи основних зразків озброєнь військових формувань та правоохоронних органів на період до 2023 року, а також засад співробітництва з іноземними країнами — виробниками тих зразків, які не мають доцільності виробництва в Україні, але є необхідними для оснащення військових формувань та правоохоронних органів;

5) вжити невідкладних заходів щодо відновлення боєздатності озброєння і військової техніки Збройних Сил України та інших військових формувань, збільшення обсягу завантаження підприємств оборонно-промислового комплексу держави, передусім казенних, конструкторських бюро, науково-дослідних установ державним замовленням на модернізацію перспективних основних зразків та розробку новітніх видів озброєнь і військової техніки;

6) уточнити перелік органів державної влади, відповідальних за складові Мобілізаційного плану України, їх функції і завдання щодо внесення до цього плану змін та виконання його заходів;

7) активізувати роботу із забезпечення безпечного зберігання боєприпасів на складах, базах та арсеналах Збройних Сил України, інших військових формувань, утилізації надлишкових та непридатних для подальшого використання боєприпасів, забезпечити своєчасне виконання спільних з ОБСЄ заходів щодо вивезення з території України для утилізації рідких компонентів ракетного палива (меланж);

8) вжити заходів щодо створення належних запасів пально-мастильних матеріалів, продовольства, інших матеріально-технічних ресурсів для повного задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період;

9) проаналізувати стан вітчизняних підприємств з виробництва боєприпасів та за результатами аналізу розробити заходи щодо їх державної підтримки з метою набуття ними в подальшому можливості виробництва  широкої номенклатури сучасних та високоточних типів боєприпасів;

10) забезпечити оперативне вирішення питань, пов’язаних із передачею у комунальну власність органів місцевого самоврядування комунально-житлових об’єктів, які знаходяться за межами закритих територій військових частин,  функціонування яких не пов’язане із забезпеченням потреб Збройних Сил України, а також нерухомого військового майна, яке вивільняється (вивільнено) у ході реформування Збройних Сил України та не має перспектив щодо його реалізації на комерційних засадах,  і земель, на яких вони розташовані;

11) вжити подальших заходів щодо звільнення Міністерства оборони України та інших державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, від виконання невластивих функцій, у тому числі пов’язаних із відчуженням надлишкового військового майна, утриманням житлового фонду, об’єктів соціальної сфери, інженерної інфраструктури та їх обслуговуванням;

12) активізувати роботу щодо розроблення та запровадження Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами та переведення систем зв’язку військових формувань на цифрові засоби зв’язку;

13) невідкладно вирішити питання щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам державних підприємств оборонно-промислового комплексу та прискорити підписання, внесення змін та доповнень до персональних контрактів з директорами підприємств, які увійшли до  Державного концерну "Укроборонпром";

14) забезпечити повноцінне фінансування Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей ( 2166-99-п ) та посилити контроль за ефективним використанням зазначених коштів;

15) забезпечити неухильне виконання вимог Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"( 1763-15 ), у тому числі щодо забезпечення їх житлом, належним медичним обслуговуванням, та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"( 1763-15 ) в частині визначення порядку надання та розмірів грошової компенсації військовослужбовцям за належні їм для отримання житлові приміщення;

16) вжити додаткових заходів щодо усунення соціальної несправедливості у пенсійному забезпеченні громадян, звільнених у різні роки з військової служби у запас або відставку. Припинити практику видання та реалізації підзаконних актів, які призводять до появи диспропорції у пенсійному забезпеченні зазначених громадян;

17) організувати розробку програми забезпечення житлом громадян, які звільнені з військової служби в запас або відставку, підлягають відселенню із закритих військових містечок та віддалених від населених пунктів військових містечок, та членів їх сімей, які потребують надання житлових приміщень чи поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку у виконавчих органах місцевих рад. Під час розробки проекту закону про Державний бюджет України на 2013 та наступні роки передбачати необхідні обсяги субвенцій обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для виконання такої програми та вирішення інших соціальних питань зазначеної категорії громадян;

18) розглянути питання, спрямовані на посилення соціального захисту батьків і членів сімей тих військовослужбовців, які загинули у мирний час, та інвалідів, які втратили здоров’я внаслідок проходження військової служби;

19) вдосконалити з урахуванням сучасного досвіду механізм забезпечення житлом військовослужбовців і членів їх сімей, осіб, звільнених з військової служби, зокрема шляхом надання пільгових кредитів на будівництво та придбання житла,  виділення  земельних ділянок під будівництво житла, закупки житла на вторинному ринку;

20) прискорити вирішення питання щодо  визначення розмірів і порядку виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень  військовослужбовцям Збройних Сил України, які мають право на зазначену компенсацію.

4. Рахунковій палаті внести до Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого забезпечення реалізації принципу гласності у своїй роботі, у тому числі за результатами роботи в профільних органах державної влади, що входять до сектору безпеки і оборони.

Учасники Парламентських слухань наголошують на тому, що стан Воєнної організації та сектору безпеки України, розвиток воєнно-політичної ситуації в Європі та у світі зобов’язують посилити вимоги до керівного складу органів державної влади щодо виконання ними конституційних обов’язків із захисту національних інтересів, суверенітету і безпеки України, конституційного порядку в державі, законних прав та інтересів громадян.

Ситуація вимагає також системного, комплексного аналізу процесів, які відбуваються у безпековому середовищі, усіх ланках Воєнної організації та сектору безпеки України, посилення координації діяльності державних органів і недержавних структур у цій сфері, оперативного реагування на проблеми, що виникають у сфері безпеки і оборони, своєчасного вдосконалення нормативно-правової бази.

Особлива відповідальність покладається на Кабінет Міністрів України, який згідно з Основним Законом України( 254к/96-ВР ) є вищим органом у системі органів виконавчої влади та має забезпечувати державний суверенітет і економічну самостійність України, вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю.

Учасники Парламентських слухань висловлюються за посилення координуючих і контролюючих функцій конституційного органу — Ради національної безпеки і оборони України. Вони вважають за необхідне всебічно проаналізувати практику діяльності розвідувальних, контррозвідувальних та правоохоронних органів, висновки з аналізу врахувати при їх реформуванні, у тому числі в новій редакції Закону України "Про Службу безпеки України"( 2229-12 ), підготовку якого вкрай потрібно прискорити.

Учасники Парламентських слухань звертають увагу на необхідність поліпшення роботи з кадрами, рішучого викорінення проявів корупції, інших порушень і зловживань у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави, неприпустимість будь-яких спроб використання, всупереч Конституції України( 254к/96-ВР ), Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в інтересах певних політичних сил.

Враховуючи важливе значення ролі засобів масової інформації, структур громадянського суспільства у здійсненні громадського контролю, учасники Парламентських слухань наголошують на необхідності компетентного, об’єктивного підходу до висвітлення життя і проблем Збройних Сил України, інших військових формувань, безпекових структур, громадського обговорення законодавчих та інших ініціатив щодо реформування сектору безпеки і оборони, виконання громадянами України конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, виявлення проблем та інших гострих питань у діяльності правоохоронних органів, оперативного вжиття заходів для забезпечення неухильного дотримання законодавства та захисту прав людини.

Учасники Парламентських слухань висловлюють впевненість у тому, що широке ділове і фахове обговорення стану справ і перспектив розвитку Воєнної організації і сектору безпеки держави сприятиме швидшому розв’язанню гострих проблем у цій важливій сфері державного життя, ефективному виконанню Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, органами безпеки відповідальних завдань, покладених на них Конституцією України( 254к/96-ВР ).