Справа № 755/14506/14-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" серпня 2014 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Ластовки Н.Д.
При секретарі Фузік А.В.
За участю представника позивача ОСОБА_1
Представника відповідача № 1 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить у зв»язку зі збільшенням позивачем позовних вимог в межах заявлених позовних вимог накласти арешт на майно відповідачів, оскільки невжиття заходів із забезпечення позову може утруднити та навіть зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
Дану заяву представник позивача в судовому засіданні підтримав та просив накласти арешт лише на те майно, яке згідно відомостей БТІ належить саме відповідачам.
Представник відповідача № 1 проти заяви про забезпечення позову заперечив, вказав, що судом вже вжито заходи по забезпеченню позову.
Відповідач № 2 до суду не з»явився.
Вислухавши думку представників сторін, що з»явилися, вивчивши дану заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява з врахуванням уточнень представником позивача щодо майна, на яке він просить накласти арешт, підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.
Суд вважає, що необхідно застосувати заходи забезпечення позову на підставі ст. 151 ЦПК України, оскільки в даній ситуації це є єдиною гарантією у цивільному процесі.
Статтею 152 ЦПК України передбачено підстави для забезпечення позову, а пунктом 1 цієї статті передбачено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Частиною третьою ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем збільшені позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за договором позики на суму 6 005 713 грн. 27 грн.
Враховуючи, що предметом позову є стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за договором позики на суму 6005713 грн. 27 коп., суд вважає, що з огляду на великий розмір заявлених позивачем позовних вимог, невжиття заходів із забезпечення позову може утруднити та навіть зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, у випадку задоволення позову позивача, то заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню в частині накладення арешту на нерухоме майно відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 151, 152, 153 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) та накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2), а саме на:
- на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3,
- Квартиру АДРЕСА_4,
- 1/4 частину квартира АДРЕСА_5,
- Квартиру АДРЕСА_2.
Копію ухвали направити для відома та виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена протягом 5 днів до Апеляційного суду м.Києва.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом 1-го року.
Суддя: