Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/778/113/14 Головуючий у 1 інстанції: Ачкасов О.М.
Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» січня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бондаря М.С.,
суддів: Дашковської А.В.,
Подліянової Г.С.,
при секретарі: Свинаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Дніпровського екологічного прокурора на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року по справі за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області до Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3, Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним виданого на його підставі державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2013 року Запорізький міжрайонний екологічний прокурор в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему в Запорізькому районі Запорізької області, Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області звернувся до суду з позовною заявою до Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним виданого на його підставі державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки.
Зазначив, що проведеною Запорізькою міжрайонною екологічною прокуратурою перевіркою встановлено, що рішенням десятої сесії п'ятого скликання Розумівської сільської ради від 19 липня 2007 року №109 ОСОБА_3 затверджено технічний звіт зі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Цим же рішенням земельну ділянку площею 0,1293 га передано у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №269792.
Водночас перевірка засвідчила, що рішення Розумівської сільської ради «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» від 19 липня 2007 року №109 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства.
Так, згідно з листом Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 07 листопада 2012 року №3552, земельна ділянка площею 0,1293 га, яка передана у власність ОСОБА_3, знаходиться у межах прибережно - захисної смуги р. Дніпро (відстань до затоки р. Дніпро складає 13,23 м.).
Враховуючи, що спірна земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі р. Дніпро, тобто відноситься до земель водного фонду, її передача у власність ОСОБА_3 здійснена всупереч вимогам ст. 84 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання рішення незаконним та його скасування.
Оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_3 на підставі незаконного рішення, цей акт також підлягає визнанню недійсним.
Окрім того, зазначені обставини незаконної передачі земель водного фонду викликають необхідність реального повернення спірної земельної ділянки до комунальної власності.
Під час розгляду справи збільшив позовні вимоги, зазначив, що, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, спірна земельні ділянка 17 квітня 2013 року перейшла у власність ОСОБА_4 (договір купівлі-продажу від 17 квітня 2013 року №1612). В подальшому право власності на вказану земельну ділянку 04 червня 2013 року зареєстровано за ОСОБА_5 (договір купівлі продажу від 04 травня 2013 року №2355).
Остаточно, на підставі ст.ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 61, 84 Земельного кодексу України, просив:
- поновити строк позовної давності;
- визнати незаконним та скасувати рішення Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 19 липня 2007 року №109 «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», яким ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку площею 0,1293 га, кадастровий номер 2322188402:08:001:0720, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №269792, виданий ОСОБА_3;
- скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис №010726000231;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки від 17 квітня 2013 року №1612, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
- зобов'язати Реєстраційну службу Запорізького районного управління юстиції Запорізької області скасувати реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 1722389 від 17 квітня 2013 року);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 2322188402:08:001:0720) від 04 травня 2013 №2355, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5;
- зобов'язати Реєстраційну службу Запорізького районного управління юстиції Запорізької області скасувати реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 2849002 від 04 червня 2013 року).
- визнати відсутність у ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,1293 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати ОСОБА_5 повернути зазначену земельну ділянку до комунальної власності в особі територіальної громади с. Нижня Хортиця.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 13 червня 2013 року в якості правонаступника Відділу Держкомзему в Запорізькому районі Запорізької області залучено Головне управління Держземагентства у Запорізькій області.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 08 липня 2013 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Реєстраційну службу Запорізького районного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Заступник Дніпровського екологічного прокурора подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.
В засідання апеляційного суду належним чином повідомлений апелянт не з'явився, причини неявки суду не повідомив, а тому колегія визнала за можливе, на підставі ст.305 ч.2 ЦПК України, розглянути справу за відсутності апелянта.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення десятої сесії п'ятого скликання Розумівської сільської ради від 19 липня 2007 року №109 ОСОБА_3 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку, 0,1293 га, на території Розумівської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 010726000231(а. с. 7,8).
Відповідно до ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування до їх повноважень.
Отже, враховуючи те, що земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, рішенням десятої сесії п'ятого скликання Розумівської сільської ради від 19 липня 2007 року №109 затверджено технічний звіт із землеустрою зі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1(а.с.7).
На підставі зазначеного рішення 06 листопада 2007 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а. с. 8).
14 квітня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею площею 0,1293 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 109).
04 травня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею площею 0,1293 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 107).
Відповідно до довідки відділу Держкомзему у Запорізькому районі від 18 червня 2007 року, на підставі якої розроблявся проект землеустрою для відведення ОСОБА_3 земельної ділянки, цільове призначення ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.14).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку (землевласник ОСОБА_3), додатками до пояснювальної записки є також: Висновок відділу земельних ресурсів, Висновок відділу містобудування ,архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації (а.с.11-17).
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_3, віднесена до земель для будівництва та обслуговування житлового будинку, доказів належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування до їх повноважень.
Для обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду та знаходиться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги водного об'єкту і тому не може передаватися у приватну власність громадян.
Однак такі доводи позивача не підтверджені належними доказами.
За змістом статей 60, 61 Земельного кодексу України та статей 88, 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення й засмічення та збереження їх водності. На цих смугах, як природоохоронних територіях, з вищезазначеною метою встановлюється режим обмеженої господарської діяльності із забороною:
а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництва та городництва;
б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
в) влаштування літніх таборів для худоби;
г) будівництва будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
Відповідно до частини п'ятої статті 87 Водного кодексу України, зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 87 ВК України).
Згідно з п. п. 1,5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок), розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.
За змістом пунктів 4, 5 Порядку, проекти водоохоронних зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.
Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях (частина сьома статті 87 ВК України).
Отже, фактичні розміри і межі прибережних захисних смуг існують не в силу їх законодавчого закріплення, а для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги, та як наслідок віднесення цієї території до земель водного фонду. Законодавством України передбачений відповідний порядок, який полягає у розробці відповідного проекту та виділення на його підставі земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
Віднесення спірних земельних ділянок до земель прибережної захисної смуги та категорії земель водного фонду, без відповідних доказів, що підтверджували б існування таких обставин, є порушенням ст. 60 ЦПК України.
Враховуючи зміст Довідки про правовий статус спірної земельної ділянки, виданої Відділом Держкомзему у Запорізькому районі від 18 червня 2007 року та зважаючи на карту-схему меж с. Нижня Хортиця Розумівської сільської ради, суд першої інстанції обгрунтовано не визнав належним доказом Лист Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 07.11.2012 року №3552, на який посилається прокурор в позовній заяві.
До того ж, заслуговують на увагу посилання суду першої інстанції на обставини, що встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, відповідно до положень ст.61 ЦПК України.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 25.06.2013 року, що набрало законної сили, у задоволенні позову Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави до Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним виданого на його підставі державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки, було відмовлено.
Рішенням суду встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_6, що перебуває за адресою: АДРЕСА_2, тобто на одній вулиці зі спірною ділянкою у цій справі, не належить до земель водного фонду, проект землеустрою прибережної захисної смуги не виготовлявся, а ділянка належить до земель житлової забудови, про що Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів надавався відповідний висновок та була узгоджена технічна документація на землю.
Суд першої інстанції правомірно зазначив у рішенні про те, що збільшивши позовні вимоги у своїй заяві від 08.07.2013 року та висуваючи вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 17.04.2013 року та 04.05.2013 року, що були укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно, позивачем не зазначені підстави для визнання недійсними вказаних договорів (та скасування реєстрації права власності), передбачені цивільним законодавством, зокрема, ст. ст. 203, 215 ЦК України, позов не обґрунтовується, лише є посилання на те, що до ОСОБА_4, а згодом до ОСОБА_5 за договорами перейшло право власності на земельну ділянку.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції та не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміну оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин колегія вважає, що ухвалене в справі судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 310, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Заступника Дніпровського екологічного прокурора відхилити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
