Про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити певні дії - Київський апеляційний адміністративний суд - Мацедонська В.Е.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2506/11320/11 Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

УХВАЛА

Іменем України

12 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного Фонду України у Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України у Чернігівській області про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

03 червня 2011 року позивач звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України у Чернігівській області про визнання дій відповідача щодо призначення, обчислення та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в значно менших розмірах ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними; зобов'язання відповідача з 10 березня 2011 року встановити, призначити та виплачувати позивачу інваліду 2 групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст.49,50,53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і здійснювати поточні виплати додаткової пенсії з урахуванням вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та сплатити заборгованість, яка виникла з 10 березня 2011 року внаслідок нарахування та виплати заниженого розміру додаткової пенсії.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 липня 2011 року позовні вимоги позивача до Головного Управління Пенсійного Фонду України у Чернігівській області про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано дії відповідача щодо виплати позивачу додаткової пенсії по інвалідності у розмірі меншому, ніж встановлено ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10 березня 2011 року по 18 червня 2011 року неправомірними; зобов'язано відповідача провести перерахунок додаткової пенсії по інвалідності позивачу із розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком відповідно, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленої для відповідної категорії населення, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 10 березня 2011 року по 18 червня 2011 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за відрахування вже сплаченої суми. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне Управління Пенсійного Фонду України у Чернігівській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову , якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному Управління Пенсійного Фонду України у Чернігівській області, визнаний інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ-ЧНВ №134426 та посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Чернігівською облдержадміністрацією 27 червня 2003 року.

У відповідності до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення додаткової пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Зі змісту ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного Фонду України у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М. Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.