Про визнання дій відповідачів протиправними та зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу на оздоровлення - Дніпровський районний суд міста Києва - Галаган В. І.

Справа № 755/23890/13-а

Провадження № 2/755/468/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління праці та соціального захисту населення про визнання дій відповідачів протиправними та зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу на оздоровлення, відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної і додаткової пенсії як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати дії відповідачів по застосуванню протягом 2010 року до правовідносин законодавчих актів, які стали чинними після отримання позивачем права на пільги, а саме: щорічної допомоги на оздоровлення як особі віднесеній до 2 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи протиправними; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві надати Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат розпорядження з нарахування та виплати позивачу заборгованості, створеної у 2010 році коштів на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві вчинити заходи по виплаті позивачу заборгованості по неодержаним за 2010 рік коштам разової грошової допомоги на оздоровлення як особі, віднесеної до 2 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи в розмірі 5 мінімальних зарплат.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він являється ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, серія НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог про перерахунок суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення позивач зазначив, що, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. Нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснювалася відповідачами відповідно до постанов КМУ в розмірі, значно меншому, ніж це встановлено базовим Законом. Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законами України «Про Державних бюджет» на відповідні роки і цей розмір береться для розрахунку на момент виплати допомоги. Оскільки відповідачі Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат так і не здійснили перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги в розмірі, передбаченому Законом України, позивач просить суд захистити його порушене право, а саме - зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату сум допомоги за 2010 рік.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2013 року вирішено питання про розгляд справи в скороченому провадженні.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що, адміністративний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, видане 02.03.1995 року, а також є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням Серії НОМЕР_2 від 12.07.2001 року. (а.с. 10)

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією посвідчення, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, що набрав чинності 01.01.2008 року, текст абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Проте, вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 р.

Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії.

Згідно Типового положення про Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою КМУ від 30.10.2007 року №790, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації є структурним підрозділом Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, основним завданням якого є забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, згідно з п. 4.1. Положення про центр здійснює виплату соціальної допомоги, інших грошових виплат за розпорядженнями та списками, які надходять від органів праці та соціального захисту населення, також, жодним нормативно-правовим актом Центру не надано повноважень встановлювати розміри щорічної допомоги на оздоровлення.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є належними відповідачами в даній справі.

Позивач 19.01.2011 року звернувся із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо здійснення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення

Як убачається з листа Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації направленого позивачу, відповідач на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни в статтю 12 частини 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», призначено ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у 2010 році у розмірі 380,00 грн., яку виплачено позивачу 24.04.2010 року, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок в Дніпровській філії № 7989 Державного ощадного банку України. (а.с. 21)

Необхідно зазначити, що правові наслідки для позивача створює розпорядження, та рішення а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору. Розпорядження та рішення у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи, що відповідачем Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на момент звернення з позовом до суду була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога на оздоровлення за 2010 рік, а тому відсутні підстави для задоволення позову щодо проведення нарахування та виплати допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати суд відносить на рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 19, 46, 55, 92 Конституції України, ст.ст. 48, 51, 71 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 11, 17, 71, 99, 100, 158 -163, 167, 186 Кодексу адміністративного Судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління праці та соціального захисту населення про визнання дій відповідачів протиправними та зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу на оздоровлення, відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної і додаткової пенсії як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я :