Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Провадження № 11-сс/795/26/2014 Слідчий суддя Шипов І.М. Доповідач Сердюк О. Г.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2014 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіСердюка О. Г. суддів - Карнауха А.С., Борисенка І.П.
за участю секретаря - Батицької О.П.
прокурора - Авраменка А.А.
адвоката - ОСОБА_2
слідчого - Вітченка В.О.
підозрюваного - ОСОБА_3
перекладача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 січня 2014 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,-
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 січня 2014 року відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника відділу розслідувань ДТП СУ УМВС в Чернігівській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Туреччини, зареєстрованого АДРЕСА_1 тимчасово проживаючого в АДРЕСА_2
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він 13 грудня 2013 року близько 9 години, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц МВ 2640» реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом «Серін» реєстраційний номер НОМЕР_3. рухався по автодорозі Чернігів-Мена-Сосниця-Гремяч зі сторони м. Мена в напрямку м. Чернігова. Порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», п. 11.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з автомобілем «Фольксваген Кадді» реєстраційний номер НОМЕР_1. Внаслідок чого пасажири даного автомобіля ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень померли, а пасажир ОСОБА_8 та водій ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Приймаючи рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушенні, однак ні слідчим, ні прокурором не надано суду доказів, як того вимагає ст. 177 КПК України, що ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування або суду, а також може здійснити дії направлені на спотворення фактів чи знищення документів. З часу скоєння ДТП він не здійснив будь-якого правопорушення, прибував до слідчого за його викликом, позитивно характеризується, не має сталого доходу, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має тимчасове місце проживання в України у своїх рідних, та визнав за можливе обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказує, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не врахував, що ОСОБА_3 є громадянином Туреччини, не має сталих соціальних зв'язків та постійного місця проживання на території України та має закордонний паспорт і може в будь-який час залишити територію України. Крім цього, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника, які просили залишити ухвалу суду без зміни, прокурора та слідчого, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, 30 січня 2014 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_3 свою вину у скоєнні даного кримінального правопорушення, визнав повністю. Тобто підозра ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Слідчий суддя, під час розгляду клопотання про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з достатньою повнотою не дослідив обставини, з якими закон пов'язує необхідність обрання такого запобіжного заходу, не дав аналізу тим ризикам, на які посилався заступник начальника відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Чернігівській області у своєму клопотанні, та не обґрунтував належним чином свої висновки щодо відмови в задоволенні клопотання.
Так, слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_3 є громадянином Туреччини, не має постійного місця проживання і не має сталих соціальних зв'язків на території України, має закордонний паспорт і тому може в будь-який час залишити територію України, об'єктивно підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя не в повному обсязі врахував обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного та обрав запобіжний захід який не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Під час апеляційного розгляду клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною обвинувачення, відповідно до вимог ст. 194 ч.1 КПК України, доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного на території України міцних соціальних зв`язків та постійного місця проживання, що дає підстави вважати про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Ухвалюючи рішення про скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу.
При вирішенні даного питання, колегія суддів враховує, що підозрюваний у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового слідства та суду, тому у даному випадку єдиним запобіжним заходом, який забезпечить виконання ОСОБА_3 покладених процесуальних обов'язків, уникнути ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є тримання під вартою.
Крім того, беручи до уваги вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людей.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 405, 407,419,422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 січня 2014 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - скасувати.
Клопотання заступника начальника відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Чернігівській області про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк тримання ОСОБА_3 під вартою терміном в 50 днів з моменту затримання, тобто з 08 лютого 2014 року.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
Карнаух А.С. Сердюк О.Г. Борисенко І.П.
