Про стягнення 572 134 - Господарський суд Дніпропетровської області - Соловйова Анастасія Євгенівна

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.14 Справа № 904/1239/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА", с. Проліски, Київська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕСНА", с. Павлопілля, Дніпропетровська область

про стягнення 572 134,25 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Смоленська А.В., довіреність № 136 від 29.11.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕСНА" (надалі - Відповідач) про стягнення 500 869,69 грн. за договором №6186/002491 від 18.12.2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

11.03.2014 Позивач здав до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги було збільшено до 572 134,25 грн. з яких: 480 039,40 грн. - сума основного боргу, 6 628,11 грн. - пеня, 76 806,30 грн. - штраф, 4 340,08 грн. - 3% річних, 4 320,36 грн. - інфляційні втрати. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області уточнення (збільшення) позовних вимог прийняті судом до розгляду відповідно до ч. 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судових засіданнях 13.03.2014 та 25.03.2014 розгляд справи був відкладений відповідно на 25.03.2014 та 14.04.2014 в зв'язку з нез'явленням в судові засідання представника Відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений Товар (насіння соняшника). У підтвердження своїх позовних вимог Позивач долучив до позовної заяви договір №6186/002491 від 18.12.2012; специфікації №1, №2 від 25.03.2013 та №3 від 18.03.2013; видаткові накладні №Dn000890/002491 від 22.04.2013, №Dn000891/002491 від 22.04.2013, №Dn001978/002491 від 20.06.2013; довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №16 від 18.04.2013; акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Позивач керуючись п.9.2 названого Договору, п.п. 7, 9 Специфікацій, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) заборгованість за поставлений Товар в сумі 480039,40 грн., пеню в сумі 6 628,11 грн., шраф у сумі 76 806,30 грн., три проценти річних у сумі 4 340,08 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 320,36 грн.

Відповідач в судові засідання, призначені на 13.03.2014, 15.03.2014 та 14.04.2014 не з'явився, відзив на позов не надав, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, ухвали господарського суду від 03.03.2014, 13.03.2014, 15.03.2014 не виконав, 14.04.2014 факсом направив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що між Позивачем та Відповідачем ведуться переговори щодо узгодження умов мирової угоди стосовно предмету спору.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, зазначивши, що на даний момент жодних переговорів між Позивачем та Відповідачем щодо укладання мирової угоди не ведеться.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача оскільки, заявляючи про відкладення розгляду справи, останнім не надано належних доказів на підтвердження обставин, вказаних у клопотанні. Крім того, розгляд справи 25.03.2014 вже відкладався за клопотанням Відповідача з посиланням на ті ж обставини, а в судовому засіданні Позивачем зазначено, що жодних переговорів між Позивачем та Відповідачем, щодо укладення мирової угоди по справі №904/1239/14 не здійснюється.

В судовому засіданні 14.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (надалі - Позивач, Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕСНА" (надалі - Відповідач, Покупець) укладено договір №6186/002491 (надалі -Договір), відповідно до умов якого Продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов'язується прийняти та оплатити "Товар" (насіння сількогосподарських культур), в кількості, асортименті, у терміни і за цінами, зазначеними у додатку (додатках) до даного Договору (п. 1.1. Догоаору).

Відповідно до п.10.1. Договору, дійсний Договір набирає сили з моменту його підписання, і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами умов дійсного Договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що асортимент, кількість та одиниця виміру, умови постачання, оплати товару та його вартість узгоджуються сторонами в відповідних додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.5.1. Договору, ціна Товару та умови його оплати зазначаються у додатках до даного Договору.

Пунктом 5.2. Договору Сторони погодили, що загальна вартість товару по даному договору складається з вартості товару, зазначеного в додатках до даного договору.

Відповідно до 5.5. Договору, всі платежі, які здійснюються Покупцем у випадку несвоєчасної оплати, незалежно від підстави платежу в платіжному дорученні проводяться в наступній послідовності:- пеня згідно п. 9.2. Договору, - оплата відповідного платежу.

При здійсненні оплати Покупець зобов'язується вказати у платіжному дорученні дату та номер даного Договору, а також номер рахунку, виставленого продавцем, згідно якого здійснюється оплата.

Специфікаціями №1, №2 від 25.03.2013 та №3 від 18.06.2013 до Договору Сторони погодили, що Продавець постачає Покупцю, а Покупець приймає та зобов'язується оплатити наступний Товар: насіння соняшника у загальній кількості 342 посівних одиниць на суму 480 039,40 грн.

Відповідно до п. 7 Специфікацій №1, №2 від 25.03.2013 та №3 від 18.06.2013, Покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% загальної вартості Товару на наступних умовах: аванс, в розмірі 20% від загальної вартості Товару, протягом 10 банківських днів з дати укладення відповідного додатку, решта 80% від загальної вартості Товару підлягає сплаті до 25.10.2013.

На виконання вимог укладеного між Сторонами Договору та Специфікацій, Позивач поставив Відповідачу Товар (насіння соняшника) на загальну суму 480 039,40 грн., про що свідчить наявні в матеріалах справи видаткові накладні №Dn000890/002491 від 22.04.2013, №Dn000891/002491 від 22.04.2013, №Dn001978/002491 від 20.06.2013.

Проте, в порушення своїх зобов'язань за Договором, Відповідач оплату за отриманий Товар не здійснив, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 480 039,40 грн., що зокрема підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний представниками Сторін та скріплений печатками підприємств Позивача та Відповідача.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку здійснення оплати за поставлений Товар, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 480 039,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі п.9.2. Договору, у випадку прострочення оплати за Товар Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від загальної вартості неоплаченого в строк Товару за кожний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно, якщо інша відповідальність не передбачена в додатках до даного договору.

Відповідно до п. 9 Специфікацій, яким передбачено, що в разі порушення Покупцем умов оплати Товару, визначених в п. 7.2. відповідного додатку, більше ніж на 5 банківських днів, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у Покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного додатку.

Позивач нарахував Відповідачу пеню (на суму авансу (20%), що підлягав сплаті згідно Специфікацій) по Специфікації №1 в сумі 3 139,28 грн., за період прострочення з 09.04.2013 по 07.10.2013 (182 дні), по Специфікації №2 в сумі 2 028,40 грн., за період прострочення з 09.04.2013 по 07.10.2013 (182 дні), по Специфікації №3 в сумі 1 460,43 грн., за період прострочення з 04.07.2013 по 01.01.2014 (182 дні), що загалом складає 6 628,11 грн., та штраф (на решту (80%) від загальної вартості поставленого Товару) у розмірі 20% від суми простроченого грошового зобов'язання, що складає 76 806,30 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені та штрафу відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 6 628,11 грн. та штрафу в сумі 76 806,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати поставленого Товару, Позивач, керуючись ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував 4 340,08 грн. 3% річних та 4 320,36 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 26.10.2013 по 12.02.2014 (110 дні).

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати поставленого Товару, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме, підлягають стягненню 4 340,08 грн. 3% річних та 4 320,36 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕСНА" (53250, Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Павлопілля, вул. Комсомольська, буд. 46, код ЄДРПОУ 30791530) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, код ЄДРПОУ 21665011) 480 039,40 грн. (чотириста вісімдесят тисяч тридцять дев'ять гривень 40 копійок) заборгованості, 6 628,11 грн. (шість тисяч шістсот двадцять вісім гривень 11 копійок) пені, 76 806,30 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот шість гривень 30 копійок) штрафу, 4 340,08 грн. (чотири тисячі триста сорок гривень 08 копійок) 3% річних, 4320,36 грн. (чотири тисячі триста двадцять гривень 36 копійок) інфляційних втрат, 11442,68 грн. (одинадцять тисяч чотириста сорок дві гривні 68 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.04.2014.

Суддя А.Є. Соловйова