Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.12.14р. Справа № 904/8732/14За позовом ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ КАЛІНЕНКО ГАЛИНИ ВІКТОРОВНИ, м. Новомосковськ
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "М'ЯСНА ФАБРИКА "М'ЯСНА ТРАДИЦІЯ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 10 862,20 грн.
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
позивач: Калиненко Г.В. - посвідчення серія ДП № 9693 видане 20.01.2003 року;
від відповідача: на з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ КАЛІНЕНКО ГАЛИНА ВІКТОРОВНА звернулась до господарського суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М'ЯСНА ФАБРИКА "М'ЯСНА ТРАДИЦІЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 10 862,20 грн. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов оплати товару, переданих йому згідно видаткових накладних № 42 від 26.07.13, № 38 від 17.07.13.
Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав додаткові пояснення по справі, відповів на поставлені питання.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 25.11.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 10 093,70 грн. Передача товару підтверджується видатковими накладними № 42 від 26.07.13 та № 38 від 17.07.13.
Аналізуючи правову природу спірних правовідносин, судом встановлено, що вони виникли між сторонами з приводу поставки та оплати товару, а тому ці відносини регулюються загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, главою 54 Цивільного кодексу України та главою 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Таким чином, між сторонами, у спрощений спосіб (шляхом прийняття до виконання та складання видаткових накладних з довіреностями), укладено договір поставки товару.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором і передав відповідачу товар на загальну суму 10 093,70 грн.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013 та п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Однак, відповідач порушив умови чинного законодавства України, і своєчасно та у повному обсязі не оплатив вартість отриманого товару.
Внаслідок цього, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 10 093,70 грн., що підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 10 093,70 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання(неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, за порушення строків оплати позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 768,50 грн. за період прострочки з 25.12.13 по 14.04.14, з 15.04.14 по 24.06.14.
Згідно п. 2.1 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Умовами вчиненого між сторонами правочину розмір та базу нарахування пені не передбачено. Чинне законодавство, також, не містить обов'язок та умови сплати пені за такими правовідносинами.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, слід відмовити.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 205,207, 525, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити ЧАСТКОВО.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ "М'ЯСНА ФАБРИКА "М'ЯСНА ТРАДИЦІЯ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська,6, код 36365581) на користь ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ КАЛІНЕНКО ГАЛИНИ ВІКТОРОВНИ (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Чапаєва,99, ІНН 1781515665) заборгованість в розмірі 10093,70 грн., та судовий збір в розмірі 1797,74 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення підписано 03.12.14.
Суддя М.О.Ніколенко
