Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
ун. № 759/4002/14-к пр. № 1-кп/759/232/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2014 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Дячука С.І.;
при секретарі - Ткаченко Н.В.,
провівши в приміщенні суду відкрите підготовче судове засідання за обвинувальним актом стосовно,
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, українця, громадянина України, не одружений, працює, освіта середня, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурор Корбут О.С., обвинувачений ОСОБА_1,
В С Т А Н О В И В:
08 січня 2014 року у денний період часу ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання (АДРЕСА_1), з метою виготовлення службового посвідчення працівника міліції для подальшого його використання найшов в мережі Інтернет зображення бланку такого посвідчення і за допомогою комп'ютера розмістив на ньому власну фотокартку у формі працівника міліції, вніс власні анкетні дані, а також завідомо неправдиві дані про себе як нібито молодшого лейтенанта міліції, який перебуває на посаді оперуповноваженого карного розшуку. Після цього ОСОБА_1 на принтері роздрукував завідомо підроблене у такій спосіб посвідчення працівника міліції НОМЕР_1, нібито видане ГУМВС України в місті Києві від 18 серпня 2013 року на своє ім'я, яке видається державною установою і надає права працівника міліції і залишив зберігати його при собі для подальшого використання.
14 січня 2014 року приблизно о 21 год 15 хв біля буд. № 24 по пр-кту Палладіна в місті Києві у ОСОБА_1 було виявлено і вилучено вказаний завідомо підроблений документ, а саме посвідчення працівника міліції НОМЕР_1, нібито видане ГУМВС України в місті Києві від 18 серпня 2013 року на ім'я оперуповноваженого карного розшуку молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_1.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, що видається державною установою та надає права з метою його подальшого використання.
17 березня 2014 року між прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва КОРБУТ О.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12014100080000399, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 358 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, а також отримана згода підозрюваного на його призначення. Підозрюваний також зобов'язався протягом місяця з дня затвердження даної угоди сплатити штраф та повністю відшкодувати судові витрати за проведення під час досудового розслідування експертизи в сумі 489 грн 44 коп, а також взяв на себе інші зобов'язання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив підроблення посвідчення, що видається державною установою та надає права з метою його подальшого використання, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 358 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Затвердити угоду від 17 березня 2014 року між прокурором КОРБУТ Оленю Сергіївною та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 17 березня 2014 року покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн).
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 в строк до 08 травня 2014 року у повному обсязі сплатити призначений судом штраф в сумі 850 грн та оплатити судові витрати в сумі 489 грн 44 коп.
Речовий доказ - підроблене посвідчення працівника міліції - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
СУДДЯ С.І. ДЯЧУК
