ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
_____________________________________________________________________________УХВАЛА
про повернення заяви без розгляду
"16" вересня 2013 р. №923/1257/13
Суддя господарського суду Херсонської області Александрова Л.І., розглянувши матеріали
за заявою Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Херсонської області
відповідача-1 - Привільської сільської ради Каланчацького району Херсонської області
відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс", с. Гаврилівка Каланчацького району Херсонської області
про визнання недійсними договору оренди і додаткової угоди та зобов'язання повернути майно
в с т а н о в и в:
Херсонський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Херсонської області звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди злітної смуги від 05.06.2013 р., визнання недійсної додаткової угоди оренди злітної смуги від 05.06.2013 р., укладених між Привільською сільською радою та ТОВ "Таврида-Плюс", а також про зобов'язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 цілісний майновий комплекс площею 20000 кв.м.
При дослідженні матеріалів позовної заяви з'ясовано, що вона не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.
Згідно з ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно з ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор у позовній заяві вказав, що чинним законодавством не визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та відчуженням комунального майна.
Однак таке твердження прокурора є хибним, враховуючи що згідно ч. 5 ст. 16 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 2 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Отже, у спірних правовідносинах щодо оренди комунального майна позивачем у справі має бути відповідна рада, у даному випадку Привільська сільська рада.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню прокурору без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Прокурором не обґрунтовано підстав зобов'язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 цілісний майновий комплекс, тоді як предметом оспорюваних правочинів є частина злітної смуги, а в подальшому 1/2 частини споруди аеродрому.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Також, відповідно до п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 статті 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отже, чинним ГПК України визначено, що доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами є опис вкладення у лист.
До позовної заяви прокурором не додано описів вкладення у листи, а отже доказів надсилання відповідачам копій позовної заяви з доданими до неї документами.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Після усунення допущених порушень, прокурор має право повторно звернутись до суду у загальному порядку.
Прокурору також слід врахувати, що додані до позову копії документів не засвідчені належним чином.
Так, відповідно до вимог ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Документи, які належним чином не засвідчені, такими доказами не являються.
Пунктом 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Однак, у відмітках про засвідчення доданих до позовної заяви копій документів не зазначено назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчує копії, та дати засвідчення, тому ці копії не можуть бути належними доказами по справі.
На підставі викладеного, керуючись п. 1, 3 ст.63, ст. 86 ГПК України, суд -
у х в а л и в:
Позовну заяву та матеріали повернути прокурору без розгляду.
Додаток: матеріали позовної заяви на 86 арк.
Суддя Л.І. Александрова