про перерахунок пенсії «дитині війни» - Київський апеляційний адміністративний суд - Парінов А.Б.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6306/11 Головуючий у 1-й інстанції: Васалатій К.А.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії «дитині війни»,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та відповідно до ст. 6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено Законом є протиправними, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог зазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№745 від 06.07.2011 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід змінити, з огляду на те, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позову, проте не вирішив всіх позовних вимог, не прийнявши ніякого рішення в частині вимог позивача поза межами строку його звернення до суду.

Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду 26.10.2011 року.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_2 просила суд задовольнити позов за період з 09.07.2007 року, тобто поза межами встановленого ст. 99 шестимісячного строку на звернення до суду.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У зв'язку з тим, що наведені позивачем причини пропуску строку на звернення до суду колегія суддів не вважає поважними зважаючи на періодичний, щомісячний характер пенсійних виплат, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 25.04.2011 року включно підлягають залишенню без розгляду.

Згідно з ст. ст. 198, 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо суд не вирішив всіх вимог або питань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1832, 197, 198, 201, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу УПФУ в Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року змінити, доповнивши резолютивну частину постанови абзацом наступного змісту:

«Вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 за період з 09.07.2007 року по 25.04.2011 року залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч.5 ст. 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.