Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
02 вересня 2014 року м. Київ В/800/3867/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого:Вербицької О.В. Суддів: Борисенко І.В. Кошіля В.В. Моторного О.А. Муравйова О.В.перевіривши заяву Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.05.2014 р.
у справі № 2а-1670/7004/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадяцький елеватор»
до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.05.2014 р. у справі № 2а-1670/7004/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадяцький елеватор» до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, що, на думку заявника, призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.05.2014 р. р. заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 р. у справі №2а-5232/12/2670, в якій, на його думку, норми матеріального права застосовані інакше, ніж у даній справі.
Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що у справі 2а-1670/7004/12 висновки суду касаційної інстанції ґрунтуються на тому, що між позивачем та його контрагентами фактично виконані господарські договори, що підтверджено належним чином складеними первинними документами.
Водночас, у наданій для порівняння ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року у справі № 2а-5232/12/2670 суд виходив із того, що господарські операції відображені позивачем документально, проте, без мети реального настання правових наслідків.
У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданої до заяви копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.05.2014 р., про перегляд якої ставиться питання, та рішення Вищого адміністративного суду України, на яке посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Гадяцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.05.2014 р.
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Вербицька Судді І.В. Борисенко В.В. Кошіль О.А. Моторний О.В. Муравйов
