Справа №908/114/2012
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2012 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Кардаш О.І.
секретаря Боднар Н. Ю.,
з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Діброва Калуського району, жителя с. Лука Калуського району, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, не судимий,
за ст. 125 ч.1 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня-технічна, пенсіонер, не судимий,
за ст. 125 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ :
Підсудний ОСОБА_3 умисно спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4
Підсудний ОСОБА_4 умисно спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3
Злочин вчинено при наступних обставинах.
Так, 04.11.2011 року близько 15.00 год. в с.Луки Калуського району між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла суперечка з приводу використання земельної ділянки, в ході якої ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_3 удар палицею по голові, в результаті чого спричинив йому легкі тілесні ушкодження: забій в ділянці голови. А ОСОБА_3 у відповідь умисно наніс удари в обличчя ОСОБА_4, в результаті чого спричинив останньому легкі тілесні ушкодження: синець в ділянці обличчя, крововилив та садно слизової оболонки верхньої губи.
Підсудний -потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав частково та суду пояснив, що між ним та ОСОБА_4 тривалий час існує спір щодо земельної ділянки, яка йому належить, а ОСОБА_4 там випасає свою худобу. 04.11.2011 року близько 15.00 год. він приїхав на свій земельний пай і побачив, що ОСОБА_4 знову там випасає корову. Він сказав йому щоб той перегнав корову і між ними виникла словесна суперечка. Тоді ОСОБА_4 з усієї сили вдарив його палицею по голові, а він автоматично вдарив його у відповідь, від чого ОСОБА_4 впав. У нього з голови потекла кров і ОСОБА_6, який був свідком подій порекомендував йому поїхати додому. При зверненні до правоохоронних органів йому було дано направлення на зняття побоїв, де при огляді встановлено факт отримання легких тілесних ушкоджень. Вину у вчиненому визнає, однак зазначає, що якщо б ОСОБА_4 перший його не вдарив, він не наніс би йому тілесне ушкодження.
Підсудний -потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав та суду пояснив, що 04.11.2011 року близько 15.00 год. він випасав корову на земельній ділянці ОСОБА_7 в с.Луки Калуського району. В цей момент до нього підійшов ОСОБА_3 та почав його нецензурно обзивати та безпідставно наносити удари по голові та обличчю, від чого він впав на землю. Після даної суперечки він звернувся в правоохоронні органи і отримав направлення на зняття побоїв. При проведенні огляду експертом було встановлено факт спричинення йому легких тілесних ушкоджень. Просить суд його виправдати, а ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину.
Незважаючи на заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_4 та часткове визнання вини підсудним ОСОБА_3 їх винуватість у вчиненому підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами, що є в матеріалах справи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 04.11.2011 року він разом з ОСОБА_4 випасали корови, близько 15.00 год. під'їхав ОСОБА_3 та сказав ОСОБА_4, щоб той відігнав корову з його пасовища. Після чого встав з косарки і підійшов до нього. Він на мить обернувся і побачив, як у ОСОБА_3 уже була кров на обличчі, а ОСОБА_4 лежав на землі. Хто з них перший наніс удар він не бачив.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду підтвердила, що 04.11.2011 року її чоловік поїхав косити сіно, та згодом повернувся з розбитою головою і розповів, що його вдарив ОСОБА_4 «коштуром»по голові, а він у відповідь вдарив його.
Допитаний в судовому засіданні як свідок, сільський голова, ОСОБА_9, суду пояснив, що з приводу конфлікту, який виник між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до нього зверталася дружина ОСОБА_8, яка розповіла про обставини справи. Щодо земельної ділянки, на якій відбувалися події, то ОСОБА_4 до неї немає ніякого відношення, дана земельна ділянка належить ОСОБА_3, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами. Жителі села неодноразово зверталися до нього відносно негативної поведінки ОСОБА_4 та його хуліганських дій.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненому підтверджується також даними, що містяться в акті судово-медичного обстеження № 438 від 07.11.2011 року , згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження: синець в ділянці обличчя, крововилив та садно слизової оболонки верхньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 17).
Також Актом судово-медичного обстеження № 433 від 09.11.2011 року підтверджено наявність легких тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, а саме забій в ділянці голови (а.с.47).
Твердження підсудного ОСОБА_4 про те, що він не наносив ніяких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами по справі, зокрема пояснення потерпілого, свідка та даними акту судово-медичного обстеження.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.125 ч.1 КК України, так як він умисно спричинив легкі тілесні ушкодження; дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст.125 ч.1 КК України, так як він умисно спричинив легкі тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують та пом»якшують покарання підсудним суд не знаходить.
Вивченням особи підсудного ОСОБА_3 встановлено, що до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характеризується, однак вчинив злочин щодо особи похилого віку, а тому суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 125 ч.1 КК України у виді штрафу.
Вивченням особи підсудного ОСОБА_4 встановлено, до кримінальної відповідальності притягається вперше, негативно характеризується, а тому суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 125 ч.1 КК України у виді штрафу
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг завданих страждань ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і вважає, що позов в цій частині підлягає до часткового задоволення, оскільки є завищеним і не відповідає спричиненій шкоді.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Цивільні позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1500 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Запобіжні заходи засудженим залишити попередні - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу проголошення.
СУДДЯ: