Про визнання неправомірними дій відповідача та зобов»язання здійснити нарахування і виплату додаткової пенсії за шкоду - Київський апеляційний адміністративний суд - Мацедонська В.Е.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2518/2-а-17211/11 Головуючий у 1-й інстанції: Шляхов В.І.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов»язання здійснити нарахування і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю ,-

встановив:

21 липня 2011 року позивач звернувся до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання протиправними дій відповідача, щодо відмови у нарахуванні та виплати доплати до пенсії за проживання на території посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 червня 2010 року і довічно.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2011 року позовні вимоги позивача за період з 01.06.2010 року по 23.01.2011 року - залишені без розгляду.

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2012 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати недоотриманої суми пенсії та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії задоволені частково, а саме: визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо відмови позивачу у нарахуванні доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язано відповідача здійснити нарахування і виплату позивачу доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 24 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених коштів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 3) Серії НОМЕР_1, виданим Чернігівською держадміністрацією 12 вересня 1993 року, отримує пенсію у відповідача та проживає в АДРЕСА_1 яке за переліком населених пунктів Чернігівської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

У відповідності до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Всупереч ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу доплати виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст.39,51 зазначеного Закону.

Проте суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно нарахування і виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач має 3 категорію особи яка постраждала внаслідок ЧАЕС, та відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має отримувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, а також проживає на території зони добровільного гарантованого відселення, а отже згідно діючого законодавства, зокрема ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на нарахування та отримання доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.

Керуючись ст.ст. 1,11 ,60, 99,100,195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області задовольнити частково.

Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та доплати до пенсії , задовольнити частково.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії за проживання на території зони добровільного гарантованого відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 24 січня 2011року по 22 липня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М. Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.